Про перемогу української команди у Варшавському марафоні, ми розповідали тут.
Команда Жорсткої Атлетики поцікавилась у атлетів, які були емоції, акценти та переживання під час марафону. Ось чим поділилась Марина Немченко, що стала третьою серед жінок (2:38:12):
“Я задоволена, що ми виграли командою, на це був акцент! Тому загальні враження супер, це новий формат пробігу, і тому організатори постарались на славу! Сам результат не є показником моєї форми, на марафоні постійно маю якісь проблеми з фізичним станом, перед 30 км почав спазмувати живіт, темп впав і просто вже добігала як могла, не мала права підставити команду! Траса була хороша, єдине, що на останніх 3-4 км маршрут проходив вкладеним бруківкою центром міста, і коли самопочуття не дуже, вона ще більше вимотує… З погодою більш-менш пощастило, бо ще чт-пт в Польщі було +26, а на сонці ще більше! “
Миколі Мевші, який посів друге місце серед чоловіків (2:16:36 РВ), теж було чим поділитися із нашою редакцією:
“Задоволений, що показав такий результат, адже це мій персональний рекорд. Найважливіше те, що ми виграли з командою перше місце! Готувався пробігти марафон за 2:13:00, але травма внесла свої корективи, тому повернувся до тренувань за 4 тижні до старту. На початку ми почали бігти швидше, ніж планували. Траса була, в принципі, рівною. Віталій Шафар спочатку побіг в соло, а я біг в компанії з угорцем і поляком, потім ми підібрали Віталія і на 35 км він “відпав”. Коли представник Угорщини трішки “піддьорнув” мене, то почались невеличкі спазми і, відповідно, завалюватись темп, але боровся до кінця”.