Цілком очікувано переможницею Чемпіонату України на коротких барʼєрах стала досвідчена Анна Плотіцина. Атлетка оформила чергове чемпіонство у Луцьку з найкращим результатом сезону – 13,04, перед тим у забігах подолавши 100 метрів з барʼєрами за 13,10.
Кореспондентка Жорсткої Атлетики Олена Назаренко встигла поспілкуватися зі спортсменкою. І розпочала розмову Анна зі слів вдячності:
В мої 36 років треба дякувати богу, що цілі ноги, є здоровʼя, є тренер, чоловік біля мене. А взагалі я хочу подякувати Школі вищої спортивної майстерності міста Києва. Чому? Бо спортсмен – це завжди травми. В цій школі є лікар, є апаратура і одразу все вирішується і через наступні декілька днів вже можна повертатися до тренувань. Це велике надбання для мене. Хочу також подякувати моєму тренеру, що незважаючи на мою впертість, він все одно наполягав на своєму. Тому, я вважаю, що це результат – його робота. Тому, я кажу велике дякую йому.
Аню, якщо в такому віці хочеться бігати і ви перемагаєте на Чемпіонаті України, напевно, є якась мета, ви для чогось це робите?
У всіх є мета! Це не спортсмен, якщо немає мети. Інша справа, що за своїм особистим досвідом, хочу сказати, що треба не здаватися, треба наполегливо працювати.
Для мене поштовхом було спілкування з Вікторією Ткачук, яка незважаючи ні на що, знаходить варіанти, і, як ми бачимо, досягає свого.
Нам потрібні такі люди, на яких можна рівнятися, які не віртуальні, з якими можна спілкуватися ось тут, на Чемпіонаті України. Це надзвичайно важливо, щоб була змога бачити наших легкоатлетів. У мене часом діти беруть автограф і питають, чи буде Юлія Левченко, чи Ірина Геращенко на змаганнях, або ж Марина Бех-Романчук – це взагалі диво, але їх немає часто. І мені серце крається, що десь там бачать титулованих атлетів, але не тут.
А до вас звертаються спортсменки за порадами?
Так, наприклад Марія Буряк, яка бігає 400 метрів з барʼєрами (прим.ред. а сьогодні Марія стала срібною призеркою на 100-метрівці) минулого і позаминулого року щось не виходило. І ми кажемо звертатися, ми готові обмінюватися досвідом. І ось у неї цього року вийшов непоганий результат. Але я вважаю що вона може набагато швидше бігти.
Як щодо вашого часу сьогодні і сезону загалом, задоволені?
Часом.. Так, певно не треба гнівити бога:) Так, я задоволена.
Тут я змагалася з самою собою. Не хочеться жалітися, хоч і були змагання у нас в Україні, але хочеться змагатися закордоном, та важко діставатися. Я не жаліюся, – війна в країні, і це далеко не перша проблема і тут кожен обирає для себе. Я обрала змагатися в Україні, і якщо їхати за кордон, там треба бути 2-3-4 старти, а це велике навантаження для мого “дорослого” тіла.
Чи будуть ще якісь старти далі?
Я звісно хотіла б ще змагатися. Це вже тренер буде дивитися і до менеджера будемо звертатися. Цей сезон ми гарно пройшли і завдяки допомозі з реабілітацією.
Зазначимо, що друге місце на 100 метрів з барʼєрами посіла Наталія Юрчук (13,45), а бронзова нагорода дісталася Кристині Юрчук (13,77, PB).
