Жорстка Атлетика, на хвилинку, активно вивчає всякі наукові журнали, де є класні дослідженя вчених. Цього разу, ми натрапили на цікаву статтю (відразу кріпимо посилання на неї) від журналу Neurology про зв’язок мисленнєвих процесів у старості і спортивного минулого людини.
Багато хто в школі/універі і тд, нам казав: читай, пиши, вивчай – і тільки це розвиває мислення і бла бла… Воно то є так, але чи може якось впливати на мислення спорт? Здавалось би, спорт має розвивати м’язи, силу і все таке, але давайте-но роберемось, чи все так просто. Нижче ми допоможемо спростувати або підтвердити це припущення.
Так а що там по дослідженню?
Значить, ситуація наступна: для штурмування цього питання, вченим треба було вивчити дані аж 2700 чоловік з різними «актівіті». Роками відліку стали 1985-1986, а через 25 років після старту, у цих же учасників оцінювали їх когнітивні функції (вербальну пам’ять, психомоторну швидкість і гнучкість когнитивного мислення).
І що далі?
А далі, найцікавіше. Чим більше була натренована людина, тим кращими були її когнітивні функції, чого не скажеш про людей, які мали активність на порядок нижче у молоді роки.
Висновок:
У підсумку цього дослідження протяжністю у чверть століття (оце терпіння у науковців) було наступне: автори заключили, що найкраща вербальна пам’ять і психомоторна швидкість у віці 43-55 років, були пов’язані саме з гарним фізичним навантаженням 25 років тому.
Але прикольно, правда? Займався собі спортом, балдів, отримував емоції, адреналін, окситоцин і всякі такі штучки, а на старості БУУУУМ! бонус у вигляді ніштякової концентрації, з пам’яттю порядок і таке інше.
Фото: Getty Images
