Біг на довгі дистанції, особливо марафони та ультрамарафони ставить досить високі вимоги до здоров’я і функціонального стану атлета. Як же можна оцінити чи готовий організм до подібних фізичних навантажень? Як, за потреби, скоригувати тренувальний процес аби досягнути максимального результату із мінімальними затратами часу та зусиль?
На сьогодні практично усі професійні атлети використовують для цього комплексне функціональне тестування. І на щастя, завдяки науково-технічному прогресу, ця процедура зараз доступна не тільки для обраних. Звичайний любитель бігу (а також велоспорту, тріатлону, плавання) за досить помірну суму може пройти таке тестування в одній із лабораторій міста Києва.
Два ультрамарафонці, Олександр Скороход та Андрій Ткачук, які невдовзі будуть брати участь в ультрамарафоні незвичайного формату – Kyiv Last One Standing-2020 (KLOS-2020) – пройшли функціональне тестування у лабораторії VO2max Докос Медікал.
Ми розпитали керівника лабораторії Володимира Ткаченко про особливості функціонального тестування, яку інформацію воно може дати для планування тренувань ультрамарафонцям, а також попросили поділитися думками щодо результатів тестування Андрія та Олександра та їхніх шансів перемогти на KLOS-2020.
Володимире, розкажіть будь ласка, що таке функціональне тестування і які саме параметри організму воно дає змогу відслідковувати?
Функціональне тестування – група тестів, які дозволяють визначити рівень стану основних систем організму атлета, відслідковувати прогрес, виявити дисбаланс та відкоригувати підготовку.
Для чого потрібно ультрамарафонцю проходити функціональне тестування?
Для того, щоб раціоналізувати час витрачений на тренування. Коли Ви знаєте свої пульсові зони, недоліки, резерви – Ви можете досить швидко піднімати свою форму, а головне – уникати ризиків. За результатами тестування у нас атлет отримує звіт та рекомендації як саме можна скоригувати підготовку і тренувальний процес: як розвивати пороги і т.д.
Які саме тести включає функціональне тестування?
Залежно від задач та наявного обладнання у лабораторії функціональне тестування може включати різний набір тестів. У нас в лабораторії VO2max Докос Медікал комплексне функціональне тестування включає:
-
- електрокардіографічне дослідження;
- математичний аналіз варіабельності серцевого ритму;
- сегментарний аналіз складу тіла;
- спірометрію;
- ергоспірогазоаналітичні обстеження.
Окрім того за підсумками тестування ми даємо письмові рекомендації та, за потреби, робимо додаткове роз’яснення і консультацію.
Розкажіть будь ласка про кожен з методів: що вимірюють і для чого.
- Електрокардіографія
Електрокардіографічне обстеження (ЕКГ) – це найперший тест, ми робимо в лабораторії перед навантаженням. Він і дозволяє виявити можливі відхилення в роботі серця, що важливо знати перш ніж починати серйозні тренування.
ЕКГ дає можливість відслідкувати наскільки адекватно серце сприймає поточне тренувальне навантаження (чи є ознаки напруження в роботі серця) чи відсутні ознаки гіпертрофії серця (патологічної) або ж ішемії.
2. Аналіз варіабельності серцевого ритму
Аналіз варіабельності серцевого ритму (Heart-rate variability (HRV)) – методика, яка дозволяє визначити рівень стресу в організмі шляхом статистичного аналізу часових проміжків між зубцями R на електрокардіограмі. На сьогодні – це чи не найкращий метод для відслідковування реакції організму атлета на навантаження, протікання відновлення, а також зростання рівня тренованості.
3. Аналіз складу тіла
Для аналізу складу тіла ми використовуємо в лабораторії метод біоелектричного імпедансу. Принцип метода полягає в тому, що через тіло в місцях контактів з електродами (руки та ноги) проводиться слабкий електричний струм, який практично не відчутний.
М’язова і жирова тканини відрізняються за електропровідністю – тож можна досить точно визначити процентний вміст м’язів і жиру як в самому організмі, так і в окремих його частинах.
4. Спірометрія
Спірометрія – це методика, яка дозволяє визначити функціональні можливості системи зовнішнього дихання та оцінити ефективність/економічність дихання, можливості дихальної системи при навантаженнях різної інтенсивності. Крім того, за допомогою спірометрії можна встановити наявність патологій на рівні провідності дихальних шляхів і роботи міжреберних м’язів, які можуть обмежувати працездатність атлета.
Спершу в лабораторії ми робимо спірометрію у стані спокою, а потім проводимо тести на пікову швидкість видиху та максимальну довільну вентиляцію легенів.
5. Газоаналіз та ергометрія
Газоаналіз – визначення співвідношення газів (кисню та вуглекислого газу) у повітрі, яке вдихає та видихає атлет. Принцип даного методу в тому, щоб відстежувати зміну співвідношення концентрації кисню та вуглекислого газу в повітрі, яке вдихає та видихає атлет під час бігу на доріжці. Дане співвідношення в поєднанні з деякими додатковими показниками дозволяє з високою точністю визначити, які системи енергозабезпечення задіяні в даний момент часу, який внесок кожної у забезпеченні роботи м’язів, а крім того – побачити функціональні резерви.
І саме цей метод є найточнішим інструментом для розрахунку індивідуальних зон інтенсивності, без чого неможливо цілеспрямовано впливати на процеси в організмі від яких залежить результат.
Ергометрія – це якраз і є метод вимірювання рівня фізичної працездатності, який проводиться на біговій доріжці.
Чи має бути принципова різниця у тренуваннях тих, хто бігає ультра по шосе, у горах або ж добовий біг? Або ж для тих, хто бігає 50-60км і 100 миль та більше?
В цілому, відмінності не значні, але вони є. Наприклад для рівнинних стартів більшу роль буде відігравати абсолютна потужність на рівні аеробного порогу (АП), оскільки саме від цього показника залежить швидкість бігу по рівному. Тобто, за відсутності гір не потрібно максимально зменшувати свою масу тіла, головне швидко бігти в максимально аеробному режимі. Звичайно, що для дистанцій трошки довших за марафонську не така важлива буде економічність техніки та потужність ліполізу, тоді як на дистанціях в 100 км і більше швидке спалювання вуглеводів буде критичною.
Як розрахувати свій оптимальний пульс для подолання дистанції? Чи можна бігти по відчуттях на ультрагонках?
Тут все залежить від дистанції, її довжини та профілю. Бажано, звичайно, розуміти принципи роботи механізмів енергозабезпечення. Наприклад, якщо дистанція відносно коротка (50-60 км) та присутній великий набір, тобто є багато відрізків на яких потрібно йти, – краще буде бігти на рівні порогу анаеробного обміну (ПАНО) або навіть вище, оскільки під час ходи будуть працювати одні групи м’язів, при бігові – інші. Це дозволить заощадити більше енергії для інтенсивнішого бігу і ризик вичерпати всі вуглеводи буде мінімальним.
І навпаки, якщо дистанція бігова – то краще не ризикувати й притримуватись рівня другої зони, оскільки при роботі на ПАНО зазвичай вуглеводи згорають так швидко, що на ультра 50-60 км вони однозначно закінчаться раніше за подолання всієї дистанції. А отже є висока вірогідність при такому швидкому темпі – закінчувати решту дистанції пішки.
Щодо відчуттів – тут треба знаходити баланс, адже в середині дистанції пульс може вже не відображати актуальну інтенсивність. Але якщо Ви не знали ніколи де у вас АП чи ПАНО, то бігти по відчуттях буде надто не точно (хоча, треба також зважати на досвід спортсмена).
Як часто варто ультрамарафонцям робити функціональне тестування?
Тут все стандартно 1-2 рази на рік, в залежності від того як швидко зміщюються зони інтенсивності по ЧСС. Якщо, наприклад, атлет тренується із застосуванням вимірювача потужності, то, навіть, варто значно частіше (до 6 раз на рік).
Результати комплексного функціонального тестування ультрамарафонців Олександра Скорохода та Андрія Ткачука, яке вони проходили в лабораторії VO2max Докос Медікал – у наступній частині.
***
Функціональне тестування ультрамарафонців Олександра Скорохода та Андрія Ткачука було проведено в рамках спільного проекту з ютюб-каналом “Низький пульс“ за підтримки Титульного Партнера компанії Trekking TM “Перші захисні шкарпетки і компресійні гольфи України”
Враження Олександра читайте в блозі: Back to the Lab: VO2max через три ультра-роки і #KLOS-батл