Як найкращі українські бар’єристки “забігають” в сезон після карантинної паузи? Як вдалося зібрати найшвидших разом? На які результати готова після довгої перерви Вікторія Ткачук? Які плани на сезон у Марії Миколенко?
Що відбулося?
9 серпня у Києві стартувала легкоатлетична серія Ukrainian Athletic Combats, в рамках якої відбувся “забіг найкращих” на дистанцію 400 м з бар’єрами серед жінок. Ініціаторами організації такого забігу стали самі його учасниці, серед яких бронзова призерка Олімпійських ігор у складі жіночої естафетної команди 4х400 метрів, срібна медалістка чемпіонату Європи і фіналістка чемпіонатів світу на 400 з/б Анна Рижикова, учасниця Олімпійських ігор 2016 року, фіналістка чемпіонату Європи на 400 з/б Вікторія Ткачук та переможниця Всесвітньої Універсіади на 400 з/б Марія Миколенко. До забігу також долучилися одні з найкращих українських бар’єристок, учасниці багатьох міжнародних стартів у різних вікових категоріях Марія Буряк, Тетяна Безшийко та Інна Ковтун.
“Ми вже занадто довго тренуємося і готуємося до змагань, а вони їх все відкладають, і відкладають. І вирішили: ніж чекати, краще зробити самим. Дівчата виявилися “легкими на підйом” і ідею підтримали. Дуже вдячна всім, хто погодився та допоміг з організацією,” – Анна Рижикова в інтерв’ю для ФЛАУ.
Ідея організувати Ukrainian Athletic Combats пов’язана з перенесенням командного чемпіонату України, що мав пройти в Луцьку 8-9 серпня та стати ледь не першим офіційним чемпіонатом ФЛАУ з початку весни. Виступити на луцьких змаганнях збиралися всі атлетки.
“Взагалі цей старт планувався, як “контрольний біг” перед командним чемпіонатом України, але зараз навіть неочікуванно, що вийшли такі повноцінні змагання. Тут зібралися сильні легкоатлетки – забіг за складом схожий на фінал чемпіонату України (ми наче репетицію зробили)”,- розповідає Марія Миколенко.
Нагадаємо, що нові дати Командного чемпіонату України: 15-16 серпня.
Забігу найкращих – високі результати
Постріл, старт, перший бар’єр… Для більшості легкоатлеток цей забіг – перший старт в сезоні. Він дав дівчатам можливість відчути атмосферу змагань, дух суперництва та перевірити готовність до більш серйозних стартів. Перемогу в забігу здобула Вікторія Ткачук з особистим рекордом 54,59 с. На Ukrainian Athletic Combats вона вийшла на змагальну доріжку вперше за 2 роки перерви.
За даними World Athletics українська бар’єристка з таким результатом може претендувати на другу позицію у топ-листі сезону у світі після результату 53,79 голандки Фемке Бол.
Як тобі цей старт? Які враження: фізичні та емоційні?
Це було дуже хвилююче, оскільки для мене це перший старт за 2 роки. Я прокручувала його в голові багато разів, навіть сни про нього снилися. Але цей мандраж було приємно відчувати. Я сильно чекала цього старту, оскільки минулий рік для мене був перервою в звязку з трамою, а після – ще й карантин затягнув літній сезон. Тому фізично я відчувала, що готова непогано, але навіть не думала, що настільки. Я приємно вражена результатом.
Як карантин вплинув на тренування та підготовку до сезону?
Враховуючи те, що останній рік я почала працювати з тренером з Італії, – карантин та закриті кордони зіграли не в найкращу сторону – тренувалася без нього. Доволі часто доводилося взагалі самостійно робити тренування. Але багато хто допомогав: хтось морально, хтось технічно. Тому, в цілому моя форма не погіршилась.
Як в умовах ситуації, що склалася, плануєш майбутнє? До яких стартів готуєшся?
Далі буде видно, які взагалі будуть старти. Якщо вони відбуватимуться – буду бігти. Тому що зараз вже є розуміння від яких результатів потрібно відштовхуватися та як готуватися. Але сьогодні дуже складно хоча б щось планувати. Основне – чемпіонати України, можливо ще будуть і якісь закордонні старти. Зараз важко казати точно.
Сподобався такий незвичний формат змагань? Розкажи як вдалося зібрати такий забіг?
Трапилося так, що коли перенесли (а ми не знали, що його переносять, а думали, що відміняють) чемпіонат України в Луцьку 8-9 серпня, я написала Ані Рижиковій, що варто пробігти прикидку. Все одно навіть на ЧУ в фіналі ми бігли б удвох. Таким чином ми, по суті, влаштували свій фінал чемпіонату України, але в Києві. Ще й долучилися інші дівчата. Як на мене це було дуже цікаво.
Підзарядилася?
О, так. Адреналіну отримала вдосталь! Дуже сподіваюся, що зможу прогресувати з кожним наступним стартом.
Встановленням нового особистого рекорду на цих змаганнях може похизуватися і Марія Миколенко – золота медалістка Універсіади 2019 року. Її результат – 55,99 с і третя позиція у забігу. Жорстка Атлетика дізналася у спортсменки про її враження від старту.
Фото: Сергій Біленький
Як гладач хочу сказати, що атмосфера забігу дуже дружня. А як на доріжці? Відчувається конкуренція?
Звісно, що на доріжці ми всі – суперниці. Атмосфера перед забігом завжди трошки наелектризована: всі “в собі”, налаштовуються та не показують емоцій. Все ж таки, у кожного окрема задача і результат. Коли ж ми поза змаганнями – привітні і дружні. Думаю, такою і має бути здорова конкуренція, яка необхідна для будь яких змагань.
Які враження від Ukrainian Athletic Combats як від першого повноцінного старту після карантинної перерви? Готувалася?
Хвилююче. Справді перший офіційний старт, ще й в серпні (коли минулого року стартували вже в травні). Довгий час були на зборах в Туреччині, і навіть застрягли там, але все одно тренувалися. Підготовка до більших стартів йде за планом, якщо потрібно – будемо підлаштовуватися під обставини. Зараз готуємося до чемпіонату України, що запланований через тиждень.
Чи є конкретні плани на сезон?
Якщо на довгострокове майбутнє – це, звичайно, Олімпійські Ігри. Дуже хочется виконати норматив. Думаю, по-трохи, маленькими кроками вже наближаюся до цього, за що я дуже вдячна тренеру і людям, які мене підтримують. Найближчі плани – чемпіонат України за декілька тижнів. Маю надію, що відберуся на Балканські Ігри, бо вже дуже скучила за міжнародними стартами.
На рівні з дорослими легкоатлетками у змаганнях взяла участь і представниця вікової категорії U20, фіналістка юніорського чемпіонату Європи Марія Буряк. Її результат – 59,66.
Тебе особисто запросили на цей забіг. Що відчувала у той момент?
Мені напряму зателефонувала Аня і запросила. Я була на сьомому небі від радості! Одразу подзвонила мамі і розказала з ким буду бігти в забігу, вона сказала, щоб я ні в якому разі не здавалася та боролася до останнього. Тренер також був щасливим та налащтовував “по-дорослому”.
Як біглося зі старшими дівчатами, які, крім того, найкращі бар’єристки України?
Це кайф! Дівчата вже дуже досвідчені, спираючись на рівень змагань, в яких вони брали участь. Для мене дуже почесно ділити доріжку зі спортсменками такого рівня, відчуваєш їх енергію та заряд – це мотивує. Коли на початку забігу стояла та налаштовувалася, згадала, які дівчата стоять навколо і одразу сказала собі, що буду боротися до останнього. Вони старші, але я не маю відставати.
Результати:
1. Вікторія Ткачук – 54,59
2. Анна Рижикова – 54,95
3. Марія Миколенко – 55,99
4. Тетяна Безшийко – 58,72
5. Марія Буряк – 59,66
6. Інна Ковтун – 1:01,05
Відео забігу на 400 м з бар’єрами серед жінок можна переглянути на нашій Facebook – сторінці.
Головне фото: Сергій Біленький
