На Чемпіонат України у рамках Білоцерківського марафону, який відбувся 6 жовтня, чекали усі. Але на такий поворот очікували одиниці. Результати перших трійок у чоловіків і жінок та боротьба по дистанції були без жодних перебільшень захоплюючими!
Справа в тім, що саме у рамках цього старту марафонці мали шанс отримати пряму путівку на Олімпійські Ігри в Токіо. Квиток до Японії передбачався для переможців ЧУ за умови виконання нормативів (а цього олімпійського циклу вони геть непрості – 2:11:30 у чоловіків та 2:29:30 у жінок). Решта складу збірної за умовами відбору формується рішенням тренерської ради аж наприкінці кваліфікаційного періоду. Тож, це була реальна нагода вже зараз позбавити себе зайвих очікувань та переживань і марафонці нею сповна скористалися.
У чоловіків переможцем та срібним призером стали дебютанти на цій дистанції Богдан-Іван Городиський та Микола Нижник і обоє з олімпійськими нормативами: 2:10:52 і 2:11:12 відповідно. Бронзовим призером став Ігор Гелетій (2:13:15), якому довелося подолати непростий шлях до цього марафону. Звичайно, ми поспілкувалися з усіма!
Богдан-Іван Городиський
Чи співпала установка перед стартом з результатом на фініші?
Так, я, звичайно, задоволений нормативом, і виконанням нормативу МСМК. Ми з тренером Сташком Ігорем Петровичем були налаштовані на виконання нормативу на Олімпійські Ігри, тому все получилось, і я йому вдячний за віру та підготовку.
Це твій дебют на марафоні. Як враження від дистанції і як вона тобі далася? Що було по дистанції найважчим?
Це мій дебют, тому насправді я не знав, які перешкоди будуть на дистанції, але так як ми із січня місяця зробили цілеспрямовану підготовку саме до цього марафону, тому, звичайно, ми очікували саме на олімпійський норматив! Були деякі труднощі по дистанції із підшлунковою, але дякуючи Богові, все обійшлося!
На ЧУ було виконано 4 нормативи на Токіо, 3 з яких вашою групою. В чому секрет вашого тренера, як ти думаєш?
Я радий, насамперед, що саме з нашої групи 3 спортсмени виконали норматив! Звичайно, хотілося б дуже, щоб і Ірина Бубняк також виконала олімпійський норматив, яка пробігла третьою, але це був її дебют, тому цей результат і так є феноменальний! Секрет Ігора Петровича простий, це в першу чергу відношення до справи, відношення до спортсменів, віра у своїх учнів! Він має відчуття, яке не в кожного тренера є, і є фанатиком своєї справи! Таким самим фанатиком є і мій попередній тренер Сташків Михайло Володимирович, який зробив не менший вклад у цей результат, ну і мій перший тренер Хіміон Тамара Василівна! Я безмежно вдячний їм усім за підготовку, за сили та емоції, які вони вклали у мене!
Після Кубка Європи на 10 000 метрів ти казав, що припустився деяких тактичних помилок, так як немає ще великого досвіду на довгих дистанціях. Як на марафоні зараз все склалося? Адже для тебе це ще більш незнайома дистанція.
Щодо помилок, то хоч на марафоні у мене немає поки що ніякого досвіду, але все склалось дуже добре через те, що 30 км дистанції нас провів Микола Юхимчук! Він виконав свою роботу бездоганно, тому більшу половини дистанції не потрібно було взагалі ні про що думати, лише дивитись йому у спину, і бігти! За що йому теж велика подяка!
Які плани далі?
Надалі я звичайно хочу трішки відпочити, але не довго, тому що планую ще вдало виступити на Чемпіонаті України по кросу!
Микола Нижник
Я думаю що в Білій Церкві в мене все вдалося. Я довго готувався, підготовка фактично почалася ще із січня місяця, коли із тренером закладали базу в горах на висоті 1600 м. Мав два старти в сезоні на 10 000м, це ЧУ та КЄ в Лондоні, після яких через декілька тижнів відправився на збори в Киргизстан разом із тренером і групою.
Сам біг склався, вважаю, для дебютного марафону вдало, до 30 км бігли групою, яку очолював Микола Юхимчук, після вже працювали удвох із Богданом-Іваном, старались тримати темп в районі 3:05-3:07 мінялись по 1 км по черзі.
Все вирішилось вже на останньому колі протяжністю трохи більше 5 км, Богдан вийшов вперед і почав нарощувати швидкість в районі 3 хв/км. Я м’яко старався тримати з ним контакт. До останньої прямої не вірив, що біжу на Олімпійський норматив, поки не побачив фінішну рамку із таймером.
Ігор Гелетій
Тепер точно можна сказати, що ти повернувся! Які відчуття і почуття у тебе бути знову на швидкому ходу?
Повертатися завжди непросто, але це дуже приємно. На це в мене пішло багато часу і сил. 13 місяців я витратив, щоб відновитися після операції і підготуватися до марафону. Щоб знову вийти на старт і бігти у компанії сильніших спортсменів України і отримати масу задоволення від швидкого бігу і боротьби по дистанції.
Отриманий на фініші результат – це те що ти очікував і планував?
Результатом не можу сказати, що задоволений на 100%. Знав, що будуть бігти на норматив ОІ, налаштовувався триматися за групою лідерів на скільки вистачить сил і сподівався на результат в районі 2:12… Приємним сюрпризом стало виконання нормативу МСМК, якось не думав про це по дистанції) Але виходячи із можливостей які в мене були, щоб підготуватися до цього марафону, то думаю що 2:13:15 – це хороший результат.
У тебе цікава історія з марафоном. у тебе є уже один марафонський досвід. Як зараз дався марафон порівняно з тим, що ти біг у Москві в 2013 році?
Я вважаю, що саме зараз був справжній перший Марафон, а не екскурсія містом, як це було в 2013-му. Зараз я повністю відчув що таке марафон. До 35-го кілометра ніби було все нормально, а потім почалося саме цікаве… марафон! Останні кілометри здавалися вічністю, а на останніх метрах ноги просто відмовлялися бігти. Це зовсім нові відчуття, в мене такого ще не було!
Про перипетії боротьби у жінок читайте у наступному матеріалі.