Підготовка
Бігові об’єми
– Це ультрамарафон, причому багатоденка. Організатори вирішили “не розтягувати задоволення”, а випробувати бігунів на міцність, розділивши 270 км (насправді більше) на 4 дистанції: 50+70+100+50 км.
Для підготовки до таких об’ємів все ж 90-110 км на тиждень варто набігати. Коли готувалася до TDS UTMB цього року – то тримала об’єми 90-120 км, для мене це комфортно. Після самої гонки, яка була основною в осінньому сезоні, – з вересня до листопада – просто підтримувала форму 40-50 км/тиждень. Зрозуміло, що цього було замало. За ті 5 тижнів, що лишалися, форму завдяки Олексію Прокопенко (Endurance School) набрала, однак далеко від оптимальної.
Пісок
– Біг по піску, подолання барханів, а це – значна частина гонки, потребує як певних навичок, так і розвитку певних груп м’язів. Можна пробувати в наших умовах це якось імітувати (забіганням на гірки, наприклад, коли навантажуються квадрицепси), але це не зовсім те.
Взуття. Бахіли
– На таких довгих гонках від взуття залежить значна частина успіху. Бігла у Hoka One One Klifton 5 (як, до речі, і переможниця – Magdalena Boulet). Дуже задоволена! Натерла тільки один невеликий мозоль, лише тому, що десь на 70-му км під час 100-кілометрового етапу не було сил та бажання витрусити пісок, який трохи потрапив під час збігання з бархану. Щодо бахілів. Так, без них на таких забігах – ніяк. Брала спеціальні бахіли, які кріпляться на липучках. Саму смужку липучки вам пришиють практично в будь-якому взуттєвому ательє. Але. Якраз там, де задня частина кросівка, липучку не нашивали. Відповідно, при збіганні з барханів, бахіли ковзали вгору і пісок міг потрапляти всередину. Цей нюанс треба враховувати.
Гонка
– Хоча гонка проходить в грудні, температура повітря вобід піднімалася до 36 С. Ввечері – 15-18 С.
Протягом гонки – зранку постійно мазала себе кремом від сонця. Пробувала і під час гонки, але виходила суміш крема з пилом, залишила цю затію. На фоні втоми і болю останніх днів помітила, що сильно, до маленьких водянок, обгоріли руки (від ліктя до рукавів футболки) вже по завершенню ультри. Спершу гадала – то якийсь висип 🙂
Харчування і гідратація
– Половина успіху на таких ультра залежить від достатнього і правильного харчування та гідратації. Під час етапів користувалася гелями та енергетичним напоєм Nutrixxion – дуже задоволена! На 100 км – брала протеїновий батончик (Nutrixxion). Шкода, що тільки один! Все ж, їжі від організаторів було надто мало. Але про це – потім. В саму спеку , як правило в середині етапу, закидала собі пару сольових капсул (Eliksyr). Вранці зазвичай робила собі кашку (“Їдло”), а потім – енергетичний батончик, також від Nutrixxion, і чай. Ввечері це була локшина, рис, пюре або суп (“Їдло”). Крім того, одразу після закінчення етапу пила Recovery drink + з’їдала протеїновий батончик. Додатковий білок просто необхідний – бо це “будівельний матеріал” для відновлення м’язів.
З собою на початку гонки брала дві півлітрові пляшки з водою або енергетичним напоєм. Потім – донабирала на КП. На другу половину етапів набирала і по 3 пляшки, оскільки відстані між КП у другій половині – практично завжди були більшими, ніж зазначено організаторами.
Загалом, у самому таборі, ліміту води не було. Так само, ми могли харчуватися всім, що взяли із собою.
Краєвиди
А ще – трапляються невеликі напівзасипані піском “смітники”. У місцевих жителів є звичка виїздити “на шашлики” у пустелю. Але прибирають після себе – далеко не всі…
Fair play
– Під час змагань траплялося кілька моментів, коли моя основна суперниця за 2 місце – Азіза з Оману з’являлася “нізвідки”. Так, під час 100 км етапу ми бігли групою чоловік 6-8, вночі, краєм ока помітила, що вона з вимкнутим ліхтариком звернула кудись у бік. Ну, всяке буває, не звернула на це особливої уваги. Дійшовши невдовзі до КП, ми дізналися, що вона пройшла його за 10 хв до нас… Пізніше марокканка фінішувала разом з лідером Magdalena Boulet. Та в мене все ж залишився якийсь незрозумілий присмак, того, що щось було “не чисто”. Досить дивно виглядало, що людина, яка перші два дні й останній біжить зі мною в одному темпі та програє американці години, саме на 100 км змогла так додати. Після етапу, попросила у організаторів показати трек Азізи з часовими відсічками – але її GPS-трекер чомусь не працював…
Проколи організаторів
– Хоча початково організатори декларували 270 км дистанцію ультра – направду вона виявилася значно довшою. Кожен етап – це було +3-4 км. Мій годинник показав 284 км.
Вода на КП
– У перший день через незнання організатори пляшки з водою ставили просто неба. Відповідно, ті настільки нагрівалися на сонці, що вода була просто гарячою! Багатьом атлетам, особливо тим, хто біг попереду – просто ставало погано.
Відстані між КП
Трек
– Трек етапів гонки організатори виклали у вечір перед стартом. Оскільки обіцяного wi-fi не було, то скачати його змогли далеко не усі.
wi-fi
– Початково – організатори обіцяли wi-fi у базовому таборі. Однак, хоча інтернет був але через те, що він використовувався для трекінгу учасників для вільного доступу його не відкривали, побоюючись, щоб не полетіла мережа загалом.
Розмітка
– Вдень на дистанціях вона була більш-менш прийнятною. Але нічної розмітки на 100 км етапі практично не було. Доводилося бігти по слідах тих, хто біг попереду. Обіцяні волонтери -“світлячки”, які мали б сигналізувати про напрямок руху на барханах – не доїхали, бо автобус застряг у пісках.
Звісно, чимало проколів – пов’язані з тим, що у організаторів був відсутній досвід проведення подібних стартів. На наступний рік – обіцяли виправитися 🙂
Побутові умови
В цілому, порівнюючи з умовами на MDS, наприклад, тут вони були можна сказати “тепличні”. Крім того, нам не треба було протягом кожного з етапів нести на собі всі наші речі – вони чекали нас у базовому таборі.
Чи хотіла б я пробігти тут знову?
Зазначимо, що Оксана долала гонку в рамках благодійного проекту «Долаючи пустелю» – разом з Жорстка Атлетика та фондом Таблеточки ми хочемо допомогти зібрати кошти для проведення закордонного лікування для Максима Лук’янюка, залишилося зібрати зовсім невелику суму, тож запрошуємо долучитися до доброї справи:
http://super.tabletochki.org/ru/campaigns/dolajuchi-pustelju
Тут можна Підтримати Проект!
Слідкуйте за новинами!
Партнери проекту “Долаючи пустелю”:
за підтримки:
Eliksyr, Їдло, Navionica, PowerPro, Endurance school, Petzl Ukraine, Autoenjoy.ua eyewear, TM Trekking, Chamois Buttr Ua