Десяте місце серед естафетних збірних старого континенту та не зовсім втішні 3:05,95, хоча і з позначкою SB, такий результат записали до свого активу Віталій Бутрим, Олексій Поздняков, Данило Даниленко та дебютант дорослого ЧЄ Станіслав Сеник.
Цікаво, що українська збірна дуже молода, найстаршим та найдосвідчинішим є 27-річний Віталій, а середній вік збірної лише 23 роки.
Як бігли хлопці по етапам?
Етап | Місце | Загальний час | Час по етапах |
1. Олексій | 2 | 0:46.90 | 46,9 |
2. Данило | 6 | 1:32.60 | 45,7 |
3. Станіслав | 6 | 2:18.62 | 46,02 |
4. Віталій | 6 | 3:05.95 | 47,33 |
А ось, що розповіла четвірка одразу після виступу.
На останній передачі здалося, що практично зіткнувся із суперником і це тобі трішечки завадило?
Віталій Бутрим
«Не скажу, що мені це сильно завадило, я прийняв паличку. Було невелике зіткнення, але я його і не відчув. Це все долі секунди, тож я їх майже і не помітив. Так, я побачив суперника, обійшов його, але бігу це не завадило. По бігу можу сказати, що я, коли побачив, що відрив уже достатньо великий, а до фінішу лишається ще 150 м і сил уже малувато, зрозумів, що шансів наздогнати суперників вже практично нема. Результатом незадоволений, результат, чесно кажучи, слабкий».
Що на вашу думку завадило показати кращий результат?
Олексій Поздняков
«На мою думку, вплинуло те, що було замало тренувань на яких ми напрацьовували передачу. Особливо, на тому ж віражі, коли ми штовхаємось один з одним. Я вважаю, цього було занадто мало. Але ж вже як пробігли, нічого не зміниш…»
Щодо розстановки по етапам?
Данило Даниленко
«У нас по сезону склалося так, що у Віталія був найсильніший результат, потім у Олексія. 2-3 роки тому я бігав перший етап, але в цьому році вирішили, що Олексій сильніше може почати, і я з цим також погоджуюсь. Він в цьому році підняв дуже сильно спринт і я вважаю тренерське рішення правильним. Я біг другий етап перший раз в житті, в принципі, складнощів ніяких не відчув. Тільки-що на першому віражі потрібно обережно паличку приймати, щоб не врізатись в інші доріжки.
Чому такий результат? Наприклад, в Амстердамі ми біли 3:03 з копійками, а зараз майже на 3 секунди гірше. Мені здається, тут справа не в передачах, чи настрій трохи не такий, або фізично готові не так, як тоді. Не знаю на рахунок усіх, але в цьому році я трохи не набрав тої кондиції, якої хотілося б. В принципі, Віталій вийшов на ту форму і хлопці досить добре підготовлені. По результатам досить достойна естафета була, але в естафеті буває по-різному: можна бути дуже підготовленим, а результату немає, або навпаки – свої види , як то кажуть, запороти, а в естафеті вийти і показати результат. На жаль, сьогодні нам цього не вдалося. Ще й це прикре десяте місце, я й свою вину відчуваю в цьому. Трохи на другу половину не вистачило сил так, як хотілося б. Хочу подякувати усім, хто в нас вірить і вболіває. У нас взагалі дуже сильна підтримка. На жаль, в цьому році не вийшло порадувати наших вболівальників, наші сім´ї та тренерів, але будемо працювати. Ще дай Бог не один рік будемо бігати, в наступному році сподіваємось буде краще».
Станіслав Сеник
«Умови були не ідеальні, був вітер, як ви помітили. І це плюс-мінус трохи посприяло нашому не найкращому результату. Результат не аж настільки гірший, щоб можна було сильно судити. В міру можливостей ми виклались, зробили все, ніхто не халявив. Можна було швидше, ідеальніше. Так як Олексій раніше підмітив, ми не зробили аж так багато тренувань. Я в естафеті взагалі вперше беру участь, тобто якісь технічні моменти ще не зовсім досконало відпрацьовані.
Це мій перший чемпіонат Європи серед дорослих. Дуже все подобається. Відчувається, що спортсмен вже як зірка – до нього відповідне ставлення, відповідна увага – це дуже тішить. Безумовно і старші хлопці допомагають. Коли ми тренували естафету, кожен момент підказували. Допомагали і морально. Дуже приємно брати участь з такими хлопцями – це не просто друзі, колеги – ми робимо спільну справу, тому немає ніяких суперечок чи конфліктів, лише дружня братерська підтримка».