Жіночій естафеті 4 по 400 метрів не вдалося виправдати сподівання уболівальників. Протягом сезону конкуренція за місце в команді була дуже високою. Багато спортсменок показували непогані результати, тож, не дивно, що для багатьох уболівальників місце у фіналі чемпіонату Європи не здавалося чимось захмарним.
Склад естафети на перший раунд видався цього разу дещо експериментальним і був визначений буквально за годину до старту. До бойової трійки: Катерина Климюк, Анастасія Бризгіна та Тетяна Мельник приєданалася Марія Миколенко, яка чудово проявила себе на бар’єрній 400-метрівці.
Однак, не все склалося, як гадалося. Дівчата увесь забіг трималися на межі потрапляння до фіналу і у підсумку перетнули фінішну лінію шостими, буквально однією сотою поступившись команді Швеції (3:32.61). Таким чином, потрапляння до фіналу навіть за часом вже було неможливим. А за мить на екрані висвітилися літери DQ навпроти збірної України. Приичною цьому стало вибігання з коридору під час передачі палички з першого на другий етап.
Пропонуємо вашій увазі коментарі дівчат.
Катя: «Я бігла перший етап, я перша дізналась про це, вже як Маша побігла. Передаю паличку і бачу, що вже кінець коридору і вже до мене потім дійшло, що я могла пригальмувати і ще виправити ситуацію. Але на швидкості не так то просто зупинитися. Але, сподівалася, що може мені здалося… Але сталося так як є».
Марія: «Напевно, я швидше вибігла, боялася, щоб Катя не наштовхнулася, щоб паличку в русі передати, мабуть ,перестаралася».
Настя: «У нас зазвичай все або дуже добре, а бо все дуже дуже погано. Сьогодні друге. Особисто у мене все йде цього року не так, як хотілося б, не так швидко, не так класно. Але я відчувала, що сьогодні біглося набагато краще. Намагалася максимально зберегти те, що було можливо. Але не ті швидкості у нас, немає того запалу. Ні, ну звісно, ми розраховували на фінал, але зазвичай з більшим азартом, сьогодні це було «зціпивши зуби». Сьогодні недостатньо наших результатів, щоб бути у фіналі чемпіонату Європи». Ну і бігли експериментальним складом. Але все ще попереду, це нам урок, будемо старатися! Нікуди не збираємося йти, будемо працювати надалі.
Таня: «У нас все залежить від бігу, не від передачі палички. Ми всі спрацьовані і відчуваємо одна одну. Лише от Маша нещодавно приєдналася до нас. Щодо відчуттів, звісно, важкувато було бігти третім бігом після індивідуальних 400».