Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club

Увесь біговий рух України знає і вже добре відчуває, що на нас стрімко насувається безпрецедентна (чому – ми вже розповідали) подія весни – 8th Nova Poshta Kyiv Half Marathon. Безперечно, головною особливістю цьогорічного півмарафонського дійства є IAAF Bronze Label (відзнака Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій).

Біговій спільноті вже відомо, що цей знак вперше увірвався на територію України (більше того, на пострадянському просторі його можна ще зустріти лише у Ризі і Мінську) і що пересічний бігун отримує чимало переваг на заході такого рівня.

Тепер Жорстка Атлетика вирішила розібратися, що криється за лаконічним лого ІААФ на банерах організаторів і як відбувається підготовка до грандіозного біго-свята. Ми зібрали перелік запитань, які підслухали у допитливих бігунів на стадіонах, парках і лісах. А зазирнути за лаштунки півмарафону нам допомогли організаційний директор події Іван Третьяков та спортивний директор Ірина Ліщинська. Переказуємо, що ми дізналися!

Що ж кардинально нового з’явилося на «бронзовому» півмарафоні, чого не було раніше?

Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club

Еліта (і сервіс навколо неї) та допінг-контроль – це те, чого принципово не вистачало для лейблу. Це те, чого ніколи не робили організатори, не лише Run Ukraine, а й взагалі в Україні. Старт не перший рік відповідає правилам, які стосуються траси, безпеки, медицини, і має сертифікат AIMS (Асоціація міжнародних марафонів і пробігів). Але у ІААФ ці правила є жорсткішими, а контроль серйознішим, лейбл присуджується лише на один рік і щораз його необхідно підтверджувати (тоді як, сертифікат AIMS діє 5 років). А головне – ІААФ переймається залученням і популяризацією топових спортсменів, аби легка атлетика була цікавою не тільки для самих учасників, а й для глядачів. Саме для глядачів буде проведена і повноцінна телетрансляція на каналі ХSPORT, а це, між іншим, є взагалі вимогою “золотого” лейблу.

Звідки беруть тих кенійців та ефіопів?

Організатори можуть вести перемовини лише з ліцензованими представниками (вони мають бути у переліку ІААФ) атлетів, напряму зі спортсменами, узгоджуючи з національними федераціями, або через самі федерації. Переговори в соцмережах не проходять (хоча, за словами Ірини, саме таких запитів було найбільше), все має бути офіційно і підкріплюється угодою.

Звісно, не все так просто і не кожен умовний кенієць чи ефіоп тут підходить. ІААФ встановила чіткі і “прості” критерії для відбору атлетів. Для бронзового лейблу це: мінімум 6 чоловіків і 6 жінок, які представляють щонайменше 4 різні національності і мають у своєму активі такі або кращі результати на дистанціях 42 км / 21 км / 10 км / 10 000 м / 5 км:

Чоловіки: 2:13:45 / 1:03:30 / 30:00 / 29:30 / 14:00

Жінки 2:36:30 / 1:14:00 / 35:30 / 34:45 / 15:45

Результати мають бути показані з початку 2016 року і вони стосуються лише бронзового лейблу, для срібла і золота “нормативи”, звісно, вищі.

Цьогоріч організатори направили детальну інформацію щодо старту і вимог усім агентам, які мають ліцензію – це близько 170 представників атлетів, і, фактично, охопили увесь світ. У відповідь надійшло орієнтовно по 30 кандидатур від чоловіків і жінок, однак “кастинг” пройшли 14 атлетів.

Хто вони ці прудконогі бігуни?

На старті еліту представлятимуть 7 жінок і 7 чоловіків з Румунії, Італії, Кенії, Ефіопії і України.

Близько половини спортсменів у списку становитимуть українці, яких організатори поставили собі за мету максимально залучити до участі. З ними ще минулого року були підписані угоди. А між іншим, під жорсткі вимоги лейблу у нас підпадають лише 7 жінок і 5 чоловіків. Тож будуть кращі з кращих.

Справжньою сенсацією стане поява на дистанція рекордсмена України в марафоні Дмитра Барановського, якого побачити на старті українських забігів – величезна рідкість. Також анонсують і повернення минулорічного переможця і рекордсмена траси (1:03:56) ефіопа Анбеса Ленчо.

Цікавим фактом є те, що на старт вийде атлет від агента, який займається такими “величинами” як Кіпчоге і Бекеле. Також будуть бігуни і від відомого італійського менеджера Джанні Дімадонни. Сказати, що буде цікаво – нічого не сказати. Буде вражаюче!

Які витрати щодо еліти покривають організатори?

Спортсменам сплачують все. Тож, для організаторів витрати на еліту виливаються у кругленьку суму: дорога, проживання, харчування, гонорари, допінг-контроль.

Окремою і солідною статтею витрат цьогоріч є премії та бонуси. Призова сітка змагань виглядає таким чином:

1 місце – 1500 євро
2 місце – 750 євро
3 місце – 500 євро
4 місце – 300 євро
5 місце – 200 євро

А за рекорд траси є шанс зірвати додатково ще 1000 євро. За національний рекорд України – 1500 євро.

Яка програма у еліти напередодні та у день змагань?

Звичайно, це елітні спортсмени і ставлення до них також елітне: їх зустрічають і розміщають у готелі, провозять (за бажанням) маршрутом траси і проводять брифінг у стартовому містечку. Крім того, у атлетів обов’язковим пунктом програми є прес-конференція та відвідування Експо, і, звісно, тренування. Тож, пильнуйте – можливо зустрінете на вулицях міста когось із них.

Розминку спортсмени проводять у спеціально відокремленій зоні. А до старту безперешкодно виходять окремим коридором у першу лінію. Під час забігу еліту супроводжує ціла делегація: автомобіль, який у випадку різного роду проблем може забрати спортсмена, авто з камерами телевізійної трансляції, а  лідерів чоловіків і жінок ведуть маршрутом ще й велосипедисти.

Як спортсменів перевіряють на допінг?

За правилами ІААФ, організатори повинні взяти мінімум 6 проб.  У рамках змагань була укладена угода з Українським національним антидопінговим центром, який надає допінг-офіцерів та матеріали. На перевірку можуть запросити як переможців та призерів, так і за «принципом лотереї»: офіцер вручає на фініші повідомлення спортсменам, яким необхідно пройти контроль. Тобто, кожен має шанс отримати таке “запрошення”. І навіть, якщо, припустимо, прудкий любитель фінішував у компанії еліти, його також може зачепити перевірка.

До кожного спортсмена, який отримав виклик на контроль, прикріплюється спеціальна людина (шаперон), яка слідкує, щоб атлет нічого не їв і не пив окрім води. Саме він проводить спортсмена до кімнати, де береться проба, після чого вона надсилається при дотиманні спеціального температурного режиму до акредитованої лабораторії WADA.

Якщо в лабораторії виникнуть додаткові питання, можуть провести поглиблений аналіз його проби (більшість спортсменів має біологічний паспорт, за яким відслідковують різкі перепади показників), а це відповідно витрати, які автоматично лягають на організаторів (+450 євро до кожної проби).

Що, якщо спортсмен відмовився здавати пробу?

Якщо ж спортсмен відмовляється здавати аналіз, він автоматично отримує не надто привабливу позначку DQ (дискваліфікація) у протоколі, крім того на нього чекають додаткові санкції, аж до відсторонення.

Хто і як перевіряє, чи відповідає забіг вимогам лейблу?

Зазіхаючи на лейбл, організатори отримують чітку інструкцію по кожному розділу – від еліти (як проходить брифінг спортсменів, як розміщені їх окремі пункти харчування) та сервісу для любителів (наприклад, як розсилаються смс-результати) до візуального представлення ІААФ (де лого, в якій кількості, яким чином розміщене). Для перевірки лейблу на подію приїжджає технічний делегат ІААФ, який дає “добро” на наступний рік. Делегат перевіряє усі пункти величезного чек-листа і має право перевіряти найдрібніші деталі. Також він може зазирнути і у робочу документацію (схеми маршалів, інструкцію з монтажу пунктів харчування, кількості харчування і води і т.д.).

Так, минулого року у день події техделегат ІААФ Массімо Магнані відмовився від супроводу у стартовому містечку і вирушив досліджувати змагання самостійно – такими, якими вони є. Пізніше він рухався машиною, контролюючи якість перекриття, відповідність документації щодо вимірів, точок розвороту і т.д. Очікування фінальних результатів перевірки може тривати до кількох місяців.

Що найскладніше у підготовці події такого рівня?

Масштаби і об’єми робіт вражають, а найскладнішим, за словами організаторів, виявляється отримання розпорядження від міста щодо маршруту. Це суцільний квест, адже щороку зростає кількість служб, які узгоджують дозвіл, а результат невідомий до останнього моменту. Наприклад, зараз додалось ще 2 служби – департамент промисловості (у зв’язку з розвитком фудкорту) і департамент архітектури (встановлення тимчасових архітектурних форм – арок, палаток, сцени).  За класикою жанру, узгоджується схема організації дорожнього руху з поліцією і департаментом транспорту і ще низкою служб. Усе разом може тривати більше півроку.

Трохи цифр

постійний штат 29 людей
504 волонтера у день події
4403 метра парканів
14 040 літрів води
1950 кг бананів
1560 кг апельсинів
1690 кг яблук
16 постів охорони
70 туалетних кабінок

Для чого це все?

Те, що прапор України з’явивився на сайті ІААФ у розділі лейблів – це вже колосальне досягнення, інтеграція у світову бігову спільноту. Для пересічних бігунів це можливість поспостергіати за топ-спортсменами наживо, а головне – найвища гарантія якості самого заходу. Для організаторів – це можливість ставати кращими. Вже цього року вони побували у Валенсії на семінарі для організаторів лейблових забігів ІААФ. Для країни ж – це можливість, щоб нас знали там, це статус події на світовому рівні,  і підвищення довіри від пересічного європейця та, навіть японця!