“Візьмемо побільше снігу, мороз посильніше, додамо сюди розкішну природу Полісся – і на виході отримаємо найморозніший трейл в Україні — Ice Trail!” – пообіцяли організатори цього старту і таки дотрималися своїх слів. Минулими вихідними, 17 лютого, кілька сотень відчайдух трамбувати сніжок землями Міжрічинського регіонального ландшафтного парку. А Жорстка Атлетика вивідала у найпрудкіших з них – як це було, якою була траса, а також на що звертати увагу, бігаючи по снігу! Ось вам – 4 історії одного Ice Trail.
Ice Trail 53K, 1 місце – Ярослав Ярощук, Луцьк (4:22:13)
“На початку було важко було боротися зі своїм бажанням бігти швидше. Мене переповнювали сили, попереду я бачив суперників, мені хотілося наздогнати їх вже, і я знав, що можу. В той же час, я розумів, що мушу берегти сили для другої половини дистанції і притримуватися вибраного темпу.
Ніякої особливої підготовки я не робив. Просто у зв’язку з погодними умовами мої тренування часто проходили в умовах навіть більш жорстких ніж під час забігу.
А вже після фінішу я почувався дуже радісно та задоволено. Було відчуття відмінно завершеної справи. Я розумів, що добре попрацював: правильно розподілив сили, добре харчувався, виклався на всі 100. І обставини сприятливим чином склались: суперники, котрі були явно сильнішими за мене, або подались на середню дистанцію, або взагалі не приїхали. І тоді ж я почав будувати плани на наступні забіги Трейл Ліги.
Можна сказати, що траса була легкою та швидкісною. Звісно, були і технічні ділянки, де доводилось бігти по переореному полю, по ледь помітній стежці вздовж річки, або просто по лісі. Це додало різноманітності та зробило трасу цікавішою. Дуже сподобалася й організація забігу: реєстрація, трансфер, старт, фініш – все чітко та зручно. Розмітка практично ідеальна (іншим організаторам є чому повчитися у Трейл Ліги). Привітні волонтери пригощають різноманітними смаколиками на пунктах підживлення. Самі КП розставлені рівномірно і саме там, де вони потрібні“.
Ice Trail 53K, 1 місце – Войтович Ірина, Луцьк (5:00:29)
“Ця перемога стала для мене дуже несподіваною і далась непросто. Ми приїхали з Луцька на старт чималою командою з 8 чоловік. І, чесно зізнатися, я розраховувала, що в кращому випадку буду другою. Ми їхали разом з Оленою Яцук, яка значно сильніша за мене. Але спорт – непередбачуваний, а трейл – тим більше. Ми разом з Оленою на 17-му кілометрі вже вийшли в лідери, потім я трохи відстала від неї і дісталася фінішу з упевненістю, що я друга! І тут мене усі вітають з перемогою! За 6 хвилин на фініші з’явилася друга дівчина і ще через 9 хвилин Олена. Виявляється, вона набігла 6 зайвих кілометрів! Уявіть собі, який шалений відрив у неї був.
Це незважаючи на те, що маркування і організація старту була на хорошому рівні! І все одно можуть виникати проблеми з маршрутом, від цього ніхто не застрахований. Я й сама набігла метрів 800 зайвих, звернувши не в той бік на одному з поворотів. Можливо, це вже була неуважність на фоні втоми.
Трейли я бігаю не так давно, раніше займалася орієнтуванням і спортивним туризмом. Порівнюючи трейли і орієнтування, можу впевнено сказати, що тут іноді можна відключати голову, але, як бачите, важливо все одно бути уважним!
Після фінішу перша емоція була – радість, що я вже нарешті не біжу! Так певно кожного разу думаєш, що це все, що більше ніколи не побіжиш, а потім знову і знову повертаєшся на старти цих шалених забігів! Взагалі, я, звісно, дуже задоволена, і видно, що організатори дуже старалися, що вклали душу, і витисли з цієї місцевості все, що тільки можна! І, звісно, хочу подякувати усім боїм близьким та родичам за підтримку!”
Snow Trail 27K, 2 місце – Інна Коваленко, Київ (2:16:10)
“Бажання прокинутися після зимової сплячки надихнуло пробігти 27 кілометрів на Ice Trail. Старт планувався об 11. Ми приїхали десь о 10, отримали стартові, переодяглися, здали речі. Оскільки дистанція була майже без набору висоти, то я розуміла, що доведеться просто бігти з досить швидким темпом (як для трейлу в моєму розумінні:)). Після старту я трималася на третьому місці. Маршрут був досить цікавий: крізь ліс, біля річки, майже не було відкритих ділянок з бігом по полях (або я їх просто не запам‘ятала;)). Десь по ходу дистанції я обігнала одну з суперниць і прибігла другою. Не скажу, що це був легкий старт. Мені було незвично бігти з середнім темпом 5:06, але “тумбочка” того варта. Хочеться відзначити високий рівень організації: вдала локація, ідеальна розмітка по трасі, дуже красива медаль, привітні волонтери, смачна паста на фініші. З мінусів тільки затримка старту на півгодини (не досить приємно чекати зимою)!”
Snow Trail 27K, 1 місце – Cергій Попов, Київ (1:48:46)
“Вийшов такий собі автентичний український трейл! Головна його особливість – дуже багато бігу зораними полями, які взимку підмерзли і були вкриті снігом. Стартував я більше в тренувальному режимі, аніж змагальному. В цілому задоволений, хоч і непросто біглося, але це було прогнозовано, через те, що біг “під завантаженням”. До 18-го кілометру трималися вдвох з Валерієм Макураком. І я дуже порадів за нього, тому що ми бігли разом минулого року і відчувається – він дуже піднявся в результатах. Дуже хороша розмітка, хоч я і завантажував трек, але він мені не знадобився, було чітко зрозуміло де і як бігти. Щодо траси – вона мені сподобалася за складністю. І хоча там досить невеликий набір висоти, але були цікаві технічні моменти, з досить крутими спусками і підйомами і чималими відрізками ґрунту, який присипаний снігом. При цьому загалом траса виявилася цілком комфортною“.
Головне питання: як же вони бігають по снігу?
“Головною особливістю бігу по снігу є те, що ти не можеш знати в якому стані він буде. Чи будеш ти бігти по пухлячку, який сховає небезпечні нерівності траси, чи просто по свіжевтоптаному неслизькому снігу, чи по вкритому кригою насту, чи по мокрій хляпі. Цього разу нам пощастило, напередодні старту Ice Trail 2018 випав свіжий сніг і більшу частину лісових доріг авто встигли заїздити так, що біглося майже як по асфальту і при цьому не було слизько”, – розповів переможець найдовшої дистанції Ярослав Ярощук.
“Тим не менш біг снігом все одно вимагає більшої концентрації, тому що постійно треба пильнувати над тим, як ставиш ногу, щоб її не підвернути. Десь треба скоротити крок і бігти частіше, десь треба навпаки бігти широкими кроками, гарно відштовхуючись. Моє головне правило, і це стосується не лише зимового бігу, – у будь-якій незрозумілій ситуації скорочуй крок – це безпечніше і значно збільшує шанси залишитися на ногах!” – додає володар золота на дистанції 27 км Сергій Попов.
З усіма результатами можна ознайомитися тут.
Фото з офіційної фейсбук-сторінки події.