Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club

Завзята. Із запалом в очах. Цілеспрямована. Від старту до старту викладається на всі 200 і оновлює рекорди один за одним, – такою редакція Жорсткої Атлетики запам’ятала Аліну Шух у 2017 році. А наші читачі підтвердили це, віддавши Аліні найбільшу кількість голосів в номінації “Дивовижна завзятість року” Gathletics Awards 2017.

За рік, що минув, ця 18-річна спортсменка встигла стати рекордсменкою світу серед юніорів у п’ятиборстві, чемпіонкою Європи серед юніорів, переможницею Командного чемпіонату Європи та дебютувати на найбільших європейських та світових аренах.

Уболівальники, безумовно, високо оцінили здобутки юної багатоборки. А як сама Аліна оцінює свої досягнення, що її мотивує, які завдання ставить перед собою, в чому запорука її успіху та як підходить до старту нового сезону? ЖА поспілкувалася зі спортсменкою і в результаті у нас видалася досить філософська бесіда. Читайте далі та надихайтеся.

Про виступ на Різдвяних стартах-2018*

Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club

На початку сезону завжди важко оцінювати свої результати, адже, як правило, ще далекувато до особистих рекордів і форма ще не та. Звісно, завжди хочеться краще, щоб кожен старт був кращим бодай на сантиметр і завжди засмучуюсь, якщо це не вдається. Хоча зрозуміло, що це все мінливе, у мене вже за плечима таких стартів дуже багато. І якщо подивитися назад, то розумію, що це робота, все так і має бути і це навіть на краще, бо потім форма може навіть згубитися. Загалом, досить непогано довжина вийшла. Будемо, звісно, далі вирішувати, працювати так само над моїм неулюбленим спринтом, все він у мене ніяк не йде. Але нічого, налаштована працювати далі, думаю, далі все буде.

*60 метрів з бар’єрами (забіги – 9.01, фінал – 9.07), 60 метрів (8.26), стрибки у довжину (5.99, 2 місце), потрійний (12.70)

Про дебют у потрійному*

Ще влітку після Чемпіонату світу ми говорили з моєю мамою і тренером про потрійний стрибок, що у багатоборстві немає молота, жердини, потрійного, диска. І я сказала, що мені хотілося б спробувати. Мама підтримала мою ідею і ми вирішили взимку пострибати. Хоча перед тими змаганнями я майже не тренувалася, лише одне тренування провела, спробувала і вирішила виступити на змаганнях. Ну це була така собі розрядка психологічна. Тому що потрійний досить цікавий стрибок. Тут інша техніка, ми спершу над цим навіть не замислювалися, потім виявилося, що там купа різних нюансів. Але це так, просто для душі.

(прим ред. – Аліна у грудні на чемпіонаті Донецької області вперше спробувала свої сили у нетиповому для себе виді — потрійному стрибку, і показала досить непоганий результат – 12.00).

Про звання найзавзятішої спортсменки

Не можу про себе судити. Взагалі. Мені іноді люди говорять про мене, а я дивуюсь – хіба це про мене? Ніколи не помічала за собою такого:) Тому, правда, дуже важко судити про себе, адже я зі сторони не бачу себе, лише маю певні свої відчуття, думки і так далі. Навіть не те що в плані якихось рис характеру, а навіть в плані емоцій. Наприклад, іноді мені здається, що я постійно посміхаюсь, а мені усі говорять, що я похмура 🙂 

Про успішний 2017 рік та запоруку успіху

Коли рік проходить, він наче стирається, треба готуватися далі, а не думати про минуле,  попереду все таке нове і невідоме…

Але якщо все ж пригадати минулий рік, думаю, що моя впертість мені допомагала. Але як я вже казала, я не можу судити зі сторони. Та точно можу сказати, що у мене просто шалена підтримка. Головна моя підтримка – це тренер, моя мама. Вона завжди і підтримає і звісно знайде необхідні слова. Навіть в ситуаціях, коли здавалося б, що вже немає що сказати, вона завжди знаходить влучні слова. І взагалі, уся моя родина мене дуже підтримує. Усі люди навколо, вся Федерація, інші тренери. Усі завжди допоможуть за необхідності. І це дійсно дуже допомагає, у нас дружній спортивний колектив в усій Україні. Я думаю відсотків 70 мого успіху – це підтримка.

Головний здобуток року

Я точно можу сказати що за минулий рік з’явилося більше впевненості на закордонних стартах. Як і всі спортсмени, я веду спортивний щоденник і наприкінці року пишу свої завдання – чого б мені хотілося набути наступного року. Якщо спершу це були просто виїзди на закордонні старти, потім це були нормальні виступи на закордонних стартах, то тепер це впевненість на закордонних стартах і мені в принципі вдалося її набути цього року. Тому в цьому плані я задоволена. Було таке, що я почувала себе закордоном, як тут, в Україні. Насправді, це дуже складно і треба «наїздити» певну кількість стартів, тому що там все трохи відрізняється.

Перший мій закордонний старт в кар’єрі був Чемпіонат світу серед юнаків, а цього року був перший Чемпіонат світу серед дорослих. Але на емоційному рівні – це взагалі небо і земля. Тому що на юнацькому чемпіонаті я страшенно розгубилася – дівчата мого віку були для мене просто якимись гігантами, а зараз це все значно простіше сприймається, навіть на світових першостях серед дорослих. На цьому відображається ця велика кількість поїздок. Якщо ти зробив вже певну кількість виїздів, ти вже нормально себе почуваєш. Так завжди, у всьому, не лише у спорті. 

Про мотивацію

З кожним разом мене мотивує щось нове і нове. Коли ти виходиш на новий рівень, то з’являються нові горизонти і мрії. Коли я була маленькою, я собі й уявити не могла, що світ спорту такий величезний, що тут стільки людей крутиться, не лише спортсменів, а й всіх інших, що він настільки популярний. Я просто займалася, тому що у мене мама тренер і це було цікаво і весело. Але з кожним разом з’являється нова сходинка. І коли тільки ступаєш на неї – здається, що ти впираєшся у стіну, а тут відчиняються двері – і там знову десять тисяч сходинок і ти прагнеш знову всі їх пройти.

Тобто мотивація поступово з’являється.  Головна мета звичайно є, але для мотивації треба такі проміжні моменти, такі речі мене постійно штовхають вперед. Іноді деякі спортсмени, здавалося б, не можуть показувати якісь результати, вони зупиняються, вони не бачать, що може відкритися далі, вони упираються у ці самі двері. А якщо ти трохи підштовхнеш себе, ці двері відкриються і ти будеш йти далі і далі, будеш працювати, як би важко тобі не було.

Жорстка Атлетика бажає Аліні зійти ще на сто тисяч нових сходинок у своїй кар’єрі, впевнені, що дивовижна завзятість їй в цьому допоможе, а також підтримка оточуючих та подаруночки від Nutrend та Blackroll.

А ви, наші читачі, запам’ятайте: Наполегливість приведе до мети – Шуууххх і ти на коні!