І хоча марафонська осінь вже завершилась, та почалася марафонська зима! Українські стаєри продовжують підкорювати марафони віту і цього разу цікаві події розгорнулися в Китаї, де пройшов уже 36 за ліком Macao International Marathon.
У призових трійках не обійшлося без українців. Так, новоспечена представниця нашої країни Олександра Шафар (Дуліба) перетнула фінішну лінію другою з результатом 2:33:06, що автоматично дозволяє їй розміститися на четвертому рядку у рейтингу кращих результатів сезону на цій дистанції серед українок.
Зазначимо, що Олександра зовсім нещодавно стала громадянкою України і змінила прізвище на прізвище чоловіка – марафонця Віталія Шафара. Про усі деталі дебютного за нашу країну марафону та зміну громадянства читайте скоро у розгорнутому матеріалі на ЖА.
Стартувала тут і рекордсменка України в марафоні Олена Шурхно, яка перемагала тут у 2015-му році. На жаль, фінішувати їй цього разу тут не вдалося, спортсменка припинила боротьбу на 30-му кілометрі.
У чоловіків у топ-10 потрапив тут представник України на ЧС-2017 в Лондоні та ОІ-2016 в Ріо Ігор Русс, для якого цей марафон вже став третім цьогоріч. Ігор фінішував тут восьмим – 2:16:58, і на жаль, не зміг показати свій кращий результат (особистий рекорд – 2:12:46, 2015 рік).
Звісно, Ігор незадоволений результатом, однак поділився із ЖА перипетіями боротьби з підступними китайцями та вже потроху планує наступний рік.
«Зі старту потрапив у групу, в якій мені було комфортно бігти. Бігли ми на 2:14, але вже десь на 12 – 14 км наша група розсипалася і я залишився з китайцем удвох. А на 19-20 км ми наздогнали ще одного китайця. З того моменту вони вчепилися за мною і вперто не хотіли виходити вперед, хоча я просив їх це зробити разів 7 мабуть, тому мені довелося «нести» їх до 41км, а за кілометр до фінішу вони включилися, а я не зміг вже втриматися з ними. За 7 км до фінішу в мене різко поважчали ноги і я чомусь не зміг підтримувати той темп, але китайці і в той момент не виходили.
А взагалі старт хороший і мені сподобався, але є деякі нюанси. Траса вітряна, бо пролягає уздовж моря, а друга частина маршруту проходить двома колами. Тож, десь після 30-го кілометру ми вибігли в натовп любителів. Дорога вузька і місцями не було місця щоб їх обійти, декілька разів довелося навіть штовхати бігунів у спини щоб пробігти. Також організатори примудрилися на пунктах харчування сплутати пляшечки місцями, тому були пункти, на яких стояло не те харчування, що потрібно. Але насправді, мені сьогодні не вдалося і нікого, і ніщо не потрібно винити. Буду надалі робити висновки, щоб було краще.
Цей рік був достатньо насиченим. Третій марафон планував так, щоб ще підготуватися поки в Україні ще тепло, адже не можу повноцінно організувати собі збори через брак фінансування, а щоб гарно бігти треба і гори, і тепло. В майбутньому думаю треба підняти результат на половинці, тому буду робити більше стартів на цій дистанції, щоб підняти запас швидкості. Які марафони побіжу в 2018 ще не знаю, але хотів би побігти на чемпіонаті Європи».
Додамо, що наші чоловіки також мають «золоті» здобутки на цьому марафоні: у 2015 році перемогу тут здобув якраз Віталій Шафар, а в 2009-му тут тріумфував Михайло Іверук.
Щодо цьогорічних лідерів Макао, то у чоловіків найшвидшим виявився кенієць Фелікс Кіпрото Кірва (2:10:01), у жінок – Юніс Чепкеруї Кірва з Бахрейну (2:29:12).
