Недільним вечором у львівському манежі з велотреком відбувалось справжнє шоу, головними учасниками якого, що й не дивно, були спортсмени.
На доріжці змагались бігуни, а на полотні велотреку – юна тріатлетка Софія Прийма, задачею якої було встановити новий рекорд України у годинному заїзді серед жінок. З цим завданням Софія впоралась на відмінно, подолавши майже марафонську дистанцію – 41,190 км.
Бігуни у цей же час встановлювали власні рекорди. Вони також мали у своєму розпорядженні рівно годину, а перемагав той, хто встигне подолати більшу дистанцію. Все це дійство супроводжувалось музикою, прожекторами, ведучими та підтримкою на трибунах і створювало не лише свято спорту, а й дійсно шоу!
По завершенню години лунав постріл, після чого атлети могли рухатися, залишаючись на одному місці. Повну кількість кіл рахувала електрона система від Runstyle, а “залишок” вимірювали за допомогою спеціального колеса.
Годинний забіг мав своїх фаворитів і вони також виправдали покладені на них сподівання. Перемогу здобув відомий львівський марафонець Тарас Сало (переможець Grand Prix Lviv Half Marathon-2017), подолавши більше 18 км. Срібний призер – Віктор Стародубцев (17 821 м), а бронзу отримав Олег Лещишин (17 082 м). Жіночу першість впевнено захопила Ірина Масник (15 305 м), переможниця Київського марафону, другою фінішувала Тетяна Давиденко (13 260 м), а замкнула трійку Ольга Носова (12 903 м). Після забігу “Жорстка Атлетика ” поспілкувалась з чемпіоном та бронзовим призером щодо цікавого формату проведення змагань та самопочуття атлетів.
Бронзовий призер Олег Лещишин, хоча й зараз відпочиває після осіннього сезону, відгукнувся на запрошення організоторів.
Я вже тижні три відпочиваю після Львівсько півмарафону, тому сьогодні біг у тренувальному режимі. Приблизно порахував яку дистанцію маю подолати, та й біг на цей результат. Вдалося як і запланував – біг рівномірно по 3:30, у підсумку трохи більше 17 км набіг.
Формат цікавий, як сама гонка, так і оточення – ця атмосфера та підтримка.
У Тараса Сало задачею все ж таки була не просто присутність, а й перемога.
Можна сказати, що це мій дебют у такому виді, до цього бігав конкретну дистанцію, а не час. Щодо завдань на сьогодні – мене запросив Володимир Рябцев і я не міг йому відмовити. Тому потрібно було не лише прийти, а й показати гарний результат. Поставив собі задачу обігнати на коло Віктора Стародубцева і вже контролювати його спину. Чесно кажучи, розраховував, що конкуренція буде нижче. На доріжці давно не змагався, лише роботи роблю, а от коли шиповки взував в останній раз вже й не згадаю 🙂
Так, дійсно зробили шоу і вважаю це правильним, легкій атлетиці потрібне це. Вся ця атмосфера: музика, прожектори, ведучі, підтримка! Як раз через це я й почав зашвидко – перший км за 3:05, хоча планував по 3:20. Одразу зрозумів, що так не має бути і почав сповільнятися. Було досить багато учасників, доводилось оббігати по другій, а іноді і по третій доріжці, знову ж ці забігання на віражі. Але я налаштовувався, що буде ще гірше – буду натикатися на учасників, тож вийшло досить непогано. Після півмарафону в Запоріжжі вже відпочиваю, а так гадаю, що можна було б і по 3:10 бігти.
“Жорстка Атлетика” радіє експерементам у королеві спорту та продовжує слідкувати за новинами.
