Чималі, якщо не сказати блискучі, традиції в кросі, спонукають уболівальників уважно спостерігати за відбором головної команди країни на Європейську першість з класичного легкоатлетичного кросу, яка цього року відбудеться в словацькому місті Шаморін! Цього року першість України приймали Суми, де зібрались атлети зі всієї країни.
Правила відбору
Минулого року були в повній мірі виконані заявлені критерії відбору, коли в збірну потрапили 1-4 місця на Чемпіонаті України в Білій Церкві. Цього ж року функціонери вирішили дещо зсунути пріоритети в бік підвищення якості складу збірної. Таким чином, збірна буде сформована з переможниці серед жінок, 4 чоловіків, 5 жінок молоді, і по чотири представники юніорів у чоловіків та жінок, також в збірну потраплять ще 6 атлетів для естафети. І якщо по естафеті прізвища ще не відомі, то у індивідуальних видах все зрозуміло.
Дорослі
Як вже говорилось вище, лише переможниця серед жінок Вікторія Калюжна представлятиме Україну в Шаморіні. Як пояснив головний тренер з видів витривалості Сергій Романчук в коментарях для сайту ФЛАУ, причина даного рішення дуже проста – більшість лідерок збірної вирішили пропустити цьогорічний крос, припускаємо, що мова йдеться насамперед про Юлію Шматенко, але можемо констатувати, що на старт вийшло достатньо сильних атлеток, які могли б з честю представляти Україну на Європейській першості.
Відразу після фінішу кореспондент ЖА Олена Федорова поспілкувалась з Вікторією (Олена також бігла в цьому забігу, тому вона як ніхто розумілася на предметі обговорення):
Вчора ти не бігла, готувалась до сьогоднішнього дня, перемогла і відібралась у команду, вітаємо!
Так, дякую, налаштовувалася на сьогодні. Готувалися, хотілось і перемогти на ЧУ, і на Європу відібратися.
Як тобі біглося, як траса?
Траса з поворотами, намагалась обережно бігти, як на мене траса більш-менш. Не знаю, скільки нас повезуть на Європу: одну чи чотирьох, хотілось би щоб була команда, адже командна боротьба цікавіша. Сказали, що першу людину точно візьмуть, тож це і було задачею – потрапити до команди без зайвих питань та розмов.
Як щодо конкуренції, наскільки відчувала її?
Боялась Вікторію Погорєльську (Вікторія фінішувала другою з 20-секундним відставанням, прим. автора) – вона дуже сильна, найбільшої конкуренції очікувала від неї, довелось тікати дуже швидко. Не було й швидкої суперниці – Юлії Шматенко.
Як щодо перебігу боротьби? Де все вирішувалось?
Я почала втікати за 4 км і вже сама добігала та фінішувала.
У чоловіків відбулися певні перестановки на подіумі в порівнянні з минулим роком. На першу сходинку п’єдесталу увірвався Жуков Єгор, а минулорічний переможець Дмитро Сірук потішився лише бронзовою нагородою, срібним призером став Артем Казбан, а замкнув чільну четвірку відданий кросмен Василь Коваль.
Цього року збірна не долічилась дуже сильних та досвідчених кросменів, так на старті не було ні Романа Романенка, ні Дмитра Лашина, які почали концентруватися на довгих шосейних бігах, проте минулорічний лідер збірної Дмитро Лашин все ж не зміг пропустити ЧУ та виступив у новій для себе ролі – ролі кореспондента ЖА, тож вашій увазі бліц-інтерв’ю з переможцем Єгором Жуковим:
Як ти налаштовувався на забіг, які були думки, яку тактику готував?
Щодо тактики, притримуватися бігу в голові забігу, триматися лідерів, а на останньому колі вже робити фініш. На дистанції повів перші три кола разом з Артемом Казбаном, на четвертому вперед вийшов Дмитро Сірук, а потім на п’ятому ще й сильно додав, я навіть почав відставати. А потім за 600 метрів до фінішу увімкнувся на максимум, побачив, що почав наздоганяти, ще трохи потерпів і навіть вдалось втікти.
Як пройшла підготовка?
Підготовка пройшла м’яко, провели збір в Карпатах, у Ворохті, і ось 10 днів як спустились з гір. Розраховували на відбір і щоб на пік форми вийти вже на чемпіонат Європи, тож вже зовсім скоро їдемо в Киргизію на збір на 4 тижні.
Твої очікування, прогнози перед ЧЄ?
Мені складно щось прогнозувати, це буде мій перший ЧЄ по дорослим, хоча вже й був досвід по юніорам та молоді, але тут все вже по-дорослому!
Враження від траси, від Сум?
Це практично рідна для мене траса, виступаю тут регулярно за свій університет. Дещо забагато крутих поворотів, навіть на 2-му колі підвернув стопу, але на адреналіні нічого не відчував, а зараз вже ледве ходжу.
Молодь
Жінки молодь розпочали біг помірно, першою не витримала Немченко Марина. Після чого група лідерів почала скорочуватися. За коло до фінішу група налічувала 5 осіб: Прокоф’єва Євгенія, Зіненко Валерія, Немченко Марина, Стребкова Наталія та Мороз Юлія. Та ще до 5 км дівчата розбили групу ще на декілька: Валерія та Наталя відірвалися вперед, Марина та Євгенія намагались їх переслідувати. Таким чином, було майже зрозуміло хто відбереться до збірної, питання лишалися щодо розподілу медалей. І це питання вони не стали відкладати на фінішну пряму, а забігли у такому порядку: Стребкова, Зіненко та Прокоф’єва. Таким чином збірну сформують наступні спортсменки:
Допитлива марафонка Олена Федорова поспілкувалась відразу з двома учасницями даного забігу, і вже традиційно багато питань для Наталії та Євгенії ставити не треба, все розповідають самі:
Наталія Стребкова
Ой, всі кажуть що мені легко біглося, але нічого подібного. Почали, біглося добре, на другому Женя почала додавати і я думаю “о, Боже, починається”. Але нічого, по ногах – добре біглося, функціонально важко. Знала що останні 2 км будуть швидкі і мені потрібно просто дотерпіти до останніх метрів 400, бо раніше додати не зможу.
Це вже не перша твоя перемога у кросі?
Так, 3-й рік вже! Весною ми не бігаємо, а ось восени виходить всі кроси по молодіжці виграла. А до цього не вигравала – по юніорам була у призах. І трасою я задоволена, траса важкувата, але це справді кросова траса, яка буде на ЧЄ. Мабуть, краща на якій я бігла в Україні, тут мені сподобалась і траса, і організація, і погода.
Була стратегія: бігти по м’якому, але коротше, чи оббігти, але по твердішому?
Намагалась скорочувати, не оббігати зайвого. Але потім тренер крикнув що краще по твердішому і, дійсно, так було краще, легше. Але як такої стратегії у мене немає на кросі, бо знаю, що вести не буду – не готова ще. У нас це ще втягуючий період після літа. Тому не можу зараз вийти сама і “поливати”, нав’язувати свій темп.
Євгенія Прокоф’єва
Їздили на збір в Кремінну, гарні умови для підготовки на крос: ліс, стадіон, басейн, сауна. Вперше на зборі був психолог.
На останньому колі вибігла Лєра, Наталя, ну думаю – третя ще нормально. З’явилися думки може пропустити Марину та чую Таня Головченко кричить “не кидай, буде важче” і я одразу підтягнулася, так ще декілька раз вона мені покричала і у підсумку я третя. Фінішувала, всі мені кажуть молодець, боєць 🙂
Що приємніше, медаль чи місце у збірній?
Якщо є медаль, то вже і місце в збірній, але скажу так: як би хотіла медаль, то бігла би вчора 2 км, тому важливіше місце в збірній. А гематоген – запорука успіху 🙂
Чоловіки молодь не принесли несподіванок, перші дві сходинки ЧУ як і минулоріч розділили Микола Нижник та Антонюк В’ячеслав. Збірна у цій віковій категорії виглядає наступним чином:
Цікаво, що Микола Нижник є лідером сезону в Україні на дистанціях 10 кілометрів та півмарафоні, але в той же час традиційно показує високі результати в кросі. Дмитро Лашин вирішив детально розпитати свого конкурента по біговій доріжці, та навіть підштовхнув Миколу до аналізу і власних виступів, і перспектив збірної в Шаморіні.
Які розклади були перед стартом?
Розклади у нас вже довгий час без змін, команда ще з юніорів практично не змінюється, тож так в чотирьох і бігаємо кожен рік, спочатку по юнакам, тепер по молоді. А щодо траси, хотілося б сказати, що траса було дуже подібною до умов на Чемпіонаті Європи, тут і пісок, і грунт – гарна кросова траса.
Як ти готувався і на що розраховував?
У мене сезон тривав дуже довго, у вересні дуже багато виступав на шосе, тож підводка до кросу полягала в короткому відпочинку і буквально двох роботах. Щодо подальшої підготовки, чекатимемо умов та зборів від збірної, взагалі, є мотивація гарно підготуватися та показати достойне та високе місце в Шаморіні!
А щодо твоїх очікувань від команди?
У нас непогана команда, але не щільна. Якщо всі хлопці підійдуть в оптимальній формі, то можна сподіватися на високе командне місце, але про першу трійку думати не доводиться. Якщо навіть ми потрапимо в нагороди – це буде стрибок через голову!
В перший день відбулись короткі кросові забіги серед дорослих, які були відбірковими до нового виду ЧЄ з кросу – естафета 2+2 (але від того не стали менш цікавими та інтригуючими). Так, у чоловіків на 2-кілометровій дистанції на старт вийшли лідери вітчизняного бігу на 1500 метрів Володимир Киц та Юрій Кіщенко, які і поділили відповідно золото та срібло, а бронзову нагороду здобув Городиський Богдан-Іван. У жінок на такій же дистанції перемогу здобула Вікторія Погорєльська, другою стала Батрак Наталія, і замкнула чільну трійку Суховірська Любов. Вашій увазі короткі коментарі жінок після фінішу в перший змагальний день:
Вікторія Погорєльська
Для мене 2 км це “спринт”, більше полюбляю довгі дистанції 6 км, 8 км. Тут перемогла, але без значної конкуренції, хоча не можна сказати, що зовсім не було. Зробили старт з “загончиків” як на Європі – готують людей до цього. Розмітили трасу теж по правилам, але дуже багато крутих поворотів, градусів на 90. Покриття також наближене, адже щоб готуватися на Європу треба і бруд, і пісок, і траву – це ж крос! Ну і треба гірки робити, а тут лише одна маленька.
Батрак Наталія
Готувалась до цього, але трохи перехворіла за тиждень, тож була не впевнена. Траса мені сподобалась, рада що змінили, Біла Церква вже відверто “приїлась”. Єдиний мінус – забагато крутих поворотів. Завтра відбір на особисту дистанцію, але і сьогодні відбір на естафету. Та я ще не так давно бігала доріжку – 1500, тож коротка дистанція мені ближча, але хочу і завтра добре пробігти. Весною в Олешках я гарно пробігла обидві дистанції, там пісок – мені подобається і я вмію бігти пісок.
По дистанції довелось ризикувати, але ця невпевненість… Вирішила, що якщо буду сидіти – можуть бути проблеми з фінішем. Тому довелось після перших метрів 300 вийти в перед, Віка бігла зі мною по дистанції, і вже метрів за 400 метрів до фінішу зробила ривок, а я підтримати не змогла. Проте, я задоволена, здається ж відібралась на естафету, але ще не усвідомлюю, знаю лише одне – потрібно готуватися :).
Гарна осіння природа міста Суми та яскраві сонячні дні подарували учасникам та глядачам захоплююче та інтенсивне свято однієї з найстаріших дисциплін легкої атлетики, і хоча лишилися ще декілька питань по збірній, висновок може бути лише один – в Шаморіні нам буде за кого вболівати, і все ще жевріє надія на продовження кросового поступу Сергія Лебідя та Тетяни Головченко!
Фотографії в матеріалі Сумська ФЛА
