Чи замислювались ви колись, чому маршрут марафону такий, яким він є? Яким чином планується траса забігу, які обов’язкові критерії враховуються і як все це реалізовується? Скільки необхідно часу задля організації події тривалістю у кілька годин? Жорстка Атлетика вирішила дослідити це питання на прикладі Київського марафону, який відбудеться вже 8 жовтня.
Основна концепція маршруту – справа рук, а точніше фантазії, самих організаторів. Головна ідея Wizz Air Kyiv City Marathon, – створити своєрідну бігову екскурсію Києвом, – виникла у компанії Run Ukraine в 2015 році (хоча вперше марафон в Києві провели ще в 2010-му).
Тоді генеральний менеджер Run Ukraine Дмитро Черніцький разом з колегами і друзями вирішили показати учаснику справжній Київ: легкий і важкий, такий Київ, яким він є – зі своєю історією, красою, характером і душею. Розглянувши і випробувавши десяток різних ідей, вони зупинилися на варіанті з основною частиною в історичному центрі і забіганням на Лівий берег. По факту такий маршрут, яким він є зараз.
Цього року учасники вже втретє мають чудову нагоду помилуватися практично усіма головними пам’ятками архітектури Києва. До речі, можливо саме це й допоможе відволіктися від позначок кілометрів. Запам’ятовуйте:
Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського – Аскольдова могила – Києво-Печерська Лавра – Монумент Батьківщина-Мати – Костел Святого Миколая – Монумент Незалежності (півсправи зроблено!) – Арка Дружби Народів – Пам’ятник Володимиру Великому – Десятинна Церква – Храм Миколи Притиска – Андріївська церква – Михайлівський собор (три чверті!) – Софійський собор – Золоті Ворота – Оперний театр – Володимирська церква
Здавалося б, усе просто: маршрут вигадали – можна бігти. Та це найменша і, мабуть, найприємніша частина. Від ідеї до фінального варіанту пролягає дійсно таки «марафонський» шлях із вимірювань, розрахунків, затверджень та перезатверджень.
На прикладі цьогорічного марафону, скажу, що працювати над маршрутом ми почали фактично одразу ж після марафону 2016 року. У листопаді ми провели звітні збори в КМДА, де визначили проблемні ділянки дистанції, – розповідає керівник проекту Іван Третьяков.
Після цього компанія «А+С Україна» підготувала для нас аналіз транспортних потоків з урахуванням побажань КМДА. Основна мета була – розвантажити деякі ключові артерії. Завдяки транспортній моделі Києва, можна розрахувати, яким чином перекриття доріг в певний час і день тижня вплине на рух у місті, скільки буде середній простій загалом і на окремих ділянках. Тому цьогоріч буде кілька незначних змін для бігунів, які в той самий час значно полегшать життя пересічним киянам у день марафону.
Далі – справа за КМДА. Обов’язковим пунктом є підготовка інструкції, у якій затверджується механізм перекриття доріг, використання додаткових дорожніх знаків, переведення світлофорів у черговий режим. Цього року інструкція складається з 48 схем.
Таким є етап роботи над маршрутом «на папері». Але найцікавіше розпочинається за тиждень – безпосередньо на трасі. В останні вихідні перед марафоном організатори проводять обов’язкове маркування: на маршруті з’являються позначки розворотів, пунктів харчування, кожного кілометру. А от увесь інвентар на місці встановлюють лише рано вранці у день забігу. Протягом останнього тижня у місті розміщують силу-силенну оголошень: як текстових, так і аудіо.
Цифри вражають:
158 табличок уздовж маршруту про перекриття
1,5. тис. оголошень для громадського транспорту
42 таблички з позначками кілометрів
6500 метрів парканів по трасі та в стартовому містечку
372 маршали траси
292 волонтери на пунктах гідратації
995 волонтерів всього задіяно у проекті
Цікаво, що маршрут поділяється на 7 секторів. За кожним сектором закріплюється старший маршал і старший по сектору від патрульної поліції. Завдяки такій деталізації забезпечується швидка комунікація між поліцією і волонтерами.
У 2016 році маршрут марафону отримав сертифікат Асоціації міжнародних пробігів та марафонів (AIMS), під егідою якої проходять більше 400 змагань по всьому світу. Результати, показані на трасах, сертифікованих AIMS, визнаються Міжнародною асоціацією легкоатлетичних федерацій (IAAF) і це дає право виконувати на ній кваліфікаційні нормативи для потрапляння на найпрестижніші марафони світу.
Дотримання стандартів AIMS – справа також небуденна. Правила організації змагань з бігу по шосе нараховують не багато, не мало – майже 100 сторінок тексту. Причому правила стосуються найменших дрібниць, наприклад, як, скільки і де розставляти позначки на маршруті і яка конфігурація має бути у пунктів гідратації, скільки води необхідно для кожного бігуна (250-330 мл), якими умовами потрібно забезпечити елітних атлетів, а якими людей з обмеженими можливостями.
Крім того, окрема тема – дотримання правил при вимірюванні маршруту, про що ми розповідали у попередньому матеріалі.
До речі, випереджаючи питання мільйонів: «чому б марафон не провести за містом і уникнути здавалося б купи проблем?», окремим пунктом правил вказано, що старт і фініш забігу рекомендовано організовувати в мальовничому історичному місці. А Іван додає:
Перш за все, головною проблемою тут стане перекриття міжміських доріг, що так чи інакше неминуче. Такі речі викликають значно більше питань і проблем.
Наостанок зазначимо, що організатори, як завжди, ставлять собі високу планку і в майбутньому мають амбіції на отримання «bronze label» від IAAF, що відкриє дорогу на наш марафон еліті світового стаєрського бігу. Але це вже окрема історія…
