Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club

У світі шалених швидкостей та інформаційного хаосу все важче і важче виокремити та зрозуміти ту істину, яка і відрізняє спортивного ерудита від пересічного громадянина з пакетом АТБ. Отже, якщо ти якимось чином пов’язаний з легкою атлетикою, або хоча б маєш бажання почати бігати з найближчого понеділка в новому 2018 році – ти просто зобов’язаний знати ці 16 фактів про головну легкоатлетичну подію 2017 року – Чемпіонат світу в Лондоні.

1) Блискавка Усейн Болт провів свій останній забіг та йде з легкої атлетики. Після 9 років тотального і беззаперечного домінування, Усейн вперше програв на своїй коронній 100-метрівці.

2) Американець Джастін Гетлін переміг легендарного Болта та став чемпіоном світу на 100-метрівці вдруге після 2005 року, коли оформив своє перше золото. Таким чином Гетлін записав до свого рахунку декілька унікальних здобутків:

а) повторив чемпіонство  через 12 років;

Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club
Біговий клуб у Києві - Track & Speed Club

б) став найстаршим чемпіоном на 100-метрівці в 35 років;

в) переміг в фіналі в якому біг і добіг Болт.

3) 19-річна Юлія Левченко принесла Україні єдину нагороду Чемпіонату – срібло в стрибках у висоту. Юля подолала планку висотою 2,01 (додавши 4 сантиметри до особистого), а таким зростом не кожен баскетболіст може похизуватися!

4) На Чемпіонаті світу не було офіційного представництва нашого північного сусіда, були лише окремі спортсмени, яких допустили виступати під нейтральним прапором, більше того, їм заборонили використовувати будь-яку символіку РФ, співати гімн та прославляти Гітлера їм також заборонили. Однак, варто зазначити, при цьому вони зуміли виграти 1 золото та 5 срібних нагород.

5) Українці виступали не лише за збірну України, але й під іншими прапорами, більше того, дехто примудрився виступати взагалі без прапорів. Так, Анна Скидан в метанні молота представляла Азербайджан, Анна Князева-Міненко  в потрійному стрибала за Ізраїль, а Віра Ребрик в списі та Олексій Сокирський в молоті були без прапора, хоча й представлять казкові Чувашию та Краснодар відповідно.

6) Раміль Гулієв, азербайджанець, який представляє Туреччину, здобув перемогу на 200-метрівці. Він був єдиним білошкірим атлетом в фінальному забігу. Такий же трюк з чорношкірими атлетами вчинила і голландка Дафне Схіперс на жіночій 200-метрівці.

7) Вже легендарний Мо Фара не зміг здобути два золота свого останнього Чемпіонату світу. 10000 метрів він виграв, а на 5000 задовольнився сріблом. Деякі лондонські газети вийшли з заголовками прямої мови Сера Мо: «Я чистий атлет» (дослівний переклад з англійської). Тепер чистий Сер Мо сконцентрується на шосейних бігах, наприклад, детальніше розгляне проблему 2-х годин на марафоні.

8) Переможець у чоловічій спортивній ходьбі на 50 кілометрів француз Ель Кравчук Йохан Дініз пройшов перші 42,195 менше ніж за 3 години. Пішки, по Лондону, з пейсом 4:15 на кілометр!

9) Кожного з 10 днів чемпіонату, Олімпійський стадіон імені Королеви Єлизавети місткістю 66 тисяч був вщент заповнений. Просто калькуляція стверджує, що на Чемпіонаті по разу могли побувати всі мешканці міста Кривий Ріг, і байдуже, що середня вартість квитка коливалася в межах 50 фунтів, або 1700 гривень, криворожанам це під силу! До слова, організатори встановили нове досягнення Книги рекордів Гіннеса за кількістю проданих квитків.

10) Олімпійський стадіон в Лондоні будувався під Олімпійські Ігри 2012 року і фактично є ровесником реконструйованого київського «Олімпійського», більше того має такі ж глядацькі сидіння.

11) Вдруге отримати нагороду Чемпіонату світу в тому ж виді програми? В Лондоні і таке стало можливим! ІААФ вирішила встановити справедливість і перевручити медалі попередніх чемпіонатів, які були відібрані у атлетів, що занадто захоплювалися забороненими речовинами і отримали замість нагород дискваліфікацію. Нашій Ірині Ліщинській пощастило  через 10 років знову постояти на п’єдесталі світової першості і отримати нагороду жіночої “півторашки” зразка-2007, тепер уже не бронзову, а срібну.

12) Один-єдиний рекорд світу на чемпіонаті 2017: не густо. І той був встановлений у нововведеній дисципліні – спортивній ходьбі на 50 км серед жінок. Абсолютно рекордний вид програми: на старт вийшла найменша кількість спортсменок – 7 дівчат, які більше 4 годин крокували туди-назад від Букінгемського палацу до Арки Велінгтона. Двоє з дівчат не фінішували, ще одну дискваліфікували, в результаті – 1 світовий рекорд (португалка Інес Хенрікес, 4:05:56), 2 рекорди континенту і один особистий. Таким був фінішний протокол дебютної дистанції.

13) Парадокс публіки. Диво дивне відбувалося у глядацькій чаші Олімпійського стадіону. Лондонські уболівальники виявляється не лише палко підтримують своїх, а й полюбляють «тендітних» південноафриканських дівчат, таких, наприклад, як Кастер Семеня, за яку вболівали ледь не як за свою. Натомість, чемпіон чоловічої 100-метрівки, Джастін Гелтін лондонцям не сподобався. Так, двічі був у дисквалі, але, але…

14) Якщо на щось можна дивитися вічно, то це на маскота Чемпіонату – Героя Їжачка. Офіційний талісман змагань те й справа, що чудив на кожному кроці. Маскоту навіть випала честь протролити самого містера Болта! Одним словам тут можна знімати фільм, але подивіться хоча б цю невеличку короткометражку!

15) Норовірус –  інфекція, що наробила галасу на Чемпіонаті не менше, аніж Болт. Цей кишковий вірус стрімко, майже як Усейн, поширилася одним з офіційних  готелів змагань та підкосила більше 30 спортсменів різних країн, серед яких були і претенденти на найвищі нагороди. Та українці тут як завжди виявилися стійкими, а Юлія Левченко не лише вистояла але й виграла таку важливу для країни нагороду, та стала прикладом для наслідування всій збірній!

16) І просто найемоційніший переможець Чемпіонату. 21-річний норвежець Карстен Вархольм несподівано переміг на 400-метрівці з бар’єрами, а також отримав неофіційну перемогу в конкурсі емоцій. Хоча Саллі Пірсон також дуже старалася.