Над Лондоном згустилися дощові хмари, чи то з Антартики, чи то з Франції. Така ж доля не оминула і Олімпійський стадіон, який зручно розмістився в центрі Олімпійського парку імені королеви Єлизавети. Саме тут і змагалися вітчизняні атлети в шостий день, проте досі українська збірна не має чим похвалитися, приємним виключенням були лише Ігор Олефіренко в марафоні та Аліна Шух в семиборстві. Через різні обставини у наших атлетів справи не заходять далі кваліфікації, більше того навіть звичайний season best є швидше винятком, і це не говорячи про персональні рекорди на головному старті року.
Коли все проти тебе, залишається лише бути бійцем незважаючи ні на що!
Марія Шаталова дісталася фінішу на 3000 метрів з перешкодами 9 у своєму забігу з часом 9:54.21. Це далеко від фіналу, особистого рекорду спортсменки і зовсім не те, на що розраховувала Марія. Та попри проливний холодний дощ, температуру та сильну слабкість за день до старту, коли було під питанням чи взагалі виходити на старт, Маша відважно змагалася з суперницями, погодою та собою:
Так, натерпілася. В цілому стан нормальний, ноги наче нормальні, але є загальна слабкість. Два дні просто лежала через температуру і нічого не робила, це не проходить безслідно. Насправді, не знала, що робити: добігати чи сходити. Взагалі навіть не знала, де це робиться: на фініші чи на старті, ніколи не сходила раніше. Що результату не було б, я зрозуміла по першому кілометру: бігли повільно, штовхалися, чіплялися ногами.Трималася основної групи, але коли дівчата додали, у мене вже просто не було сил. Прикро, що через повільний початок багато сильних дівчат не потраплять до фіналу. Не знаю, чи це було правильне рішення добігати, це я зрозумію мабуть вже потім.
Три вдалі спроби, але повз фінал.
Марина Бех не змогла показати необхідний результат в секторі для стрибків у довжину. 6,36 та 11 результат в кваліфікаційній групі А.
Цей сезон видався для мене дуже важкий, весь сезон з чимось боремось, як не одне болить то друге. Та й потрапляння на світ для мене з тренером було неочікуване, адже нормативу в літньому сезону я не мала. Тому хотілося отримати задоволення від старту, адже розуміла, що не зможу боротися за якісь високі місця.
Сезон видався надзвичайно складним в психологічному плані. Після вдалої зими, якої я ще ніколи не мала, думали з тренером, що все піде по накатаній. Заклали гарну базу, провели велику роботу, отримали результат взимку і вважали, що лишається тільки розбігати існуючу базу і літній сезон піде як по маслу. А склалося все навпаки, почало боліти то одне, то інше, ми то одне не допрацювали, то інше, і так береглись, береглись… Так увійшли у сезон, а частина роботи не зроблена, і нічого не клеїться. Тепер хочу відпочинок поки знову не з’явиться велике бажання тренуватися.
Три спроби з молотом.
І тричі молот вперто летить на позначку 70-71 метрів. На жаль, Сергій Регеда залишається за межами фіналу чемпіонату світу.
В найкращій спробі Сергій запустив снаряд на 71.53 метри, але це тільки 13-й результат в його групі.
Однак, Сергій не нарікає ні на суцільну зливу, ні на сектор:
В принципі дощ не завадив, круг хороший, сектор хороший, метав нормально. Я вважаю, що просто мало змагальної практики міжнародного рівня. Я з першої спроби пристрілювався. Треба метати, вже змагатися, а я лише пристрілювався. Хотілося звичайно дуже поборотися за вихід в фінал, але не вийшло.
Хотілося б звичайно, щоб нас краще готували до чемпіонату світу, тому що весь рік практично просидів на зборах за свій кошт. Не можу сказати, що саме це завадило. Просто не мій день сьогодні. Треба було метати, я готовий на 73-74 метри. Ще буде за 2 тижні Всесвітня Універсіада, там буде матч-реванш.
