додому Новини

Альона Шамотіна про боротьбу із забаганками природи в Бидгощі

На молодіжному чемпіоанаті Європи в польскому Бидгощі справжній сюрприз піднесла погода учасницям фіналу в метанні молота. Слизький сектор – “краще” і не вигадаєш. Та усі в однакових умовах і наша Альона Шамотіна не стала перейматися природними забаганками. Альона, будучи фавориткою турніру, впевнено підтвердила свій статус і з другої спроби захопила чемпіонство. 67,46 – переможний результат спортсменки.

У вас були справжні перипетії з погодою, це сильно завадило результату?

Щойно почалися змагання і у нас також почався дощ. Я зробила дві спроби. Першу спробу зробила легеньку – 65 метрів. Я в першій спробі завжди переживаю, бо треба показати будь-який результат, аби він лише був. Тому що якщо буде «баранка», то все, почну нервувати.

І тут почався дощ. Метнула у другій на 67 метрів, видихнула і на цьому все… Далі щось незрозуміле почалося. Наче сектор підсох, заходжу, накрутила 3 оберти. Думаю, зараз як полетить…і я  на четвертому оберті підслизнулась… 60 метрів.

А потім дощ пішов знову, коло не висихало, дехто вже і грязюки наніс. У мене там була одна далека спроба, метрів на 69, але я вислизнула з кола.

Ти була лідером ще до почату змагань. Це допомагало чи заважало?

Так, я їхала туди фавориткою і налаштовувалася на перемогу. І через це відчувала деякий тиск. У нас кваліфікація була невелика – 64 метри. Це досить слабкий результат, я думала її виконають людей 15. І я чомусь почала сильно переживати. Якщо б була кваліфікація вища, я б не переживала. А тут усі чекали від мене результату … а я зараз візьму, думаю, і кваліфікацію не пройду. Але нічого, я з другої спроби виконала.

У пробних в кваліфікації у мене далеко летів молот – 67-68 метрів. Якось легко мені давалося, а заходжу в коло – 64 метри (а кваліфікація – 64.50). Але зібралася, 67 метрів метнула. Я після кваліфікації сіла і ледь не розплакалися, так сильно перенервувала. Руки ще десь півгодини тремтіли.

Альона встигла причарувати майбутнього спортсмена під час інтерв’ю.

У тебе вже є золота медаль юніорського чемпіонату світу, чи  можна їх порівняти?

Я не можу так сказати. Але в принципі суперниці ті ж самі. Тому що в нашому виді, метають в основному європейки. Причому з того часу залишилися ті ж самі дівчата і деякі додалися ще. Тож я з ними вже бачилася, вже змагалася.

А чи були якісь особливі погляди в твою сторону, як на фаворитку?

Так, я, до речі, йду, а на мене усі дивляться. Раніше я так на декого дивилася, а зараз на мене так дивляться, і це трохи бентежило. Я взагалі трохи сором’язлива. Але це аж ніяк не збивало мене, а навпаки заряджало, зобов’язувало.

Які моменти ще плануєш відпрацювати до чемпіонату світу?

Зараз звичайно є ще над чим попрацювати. Тренер дивився трансляцію і вже має деякі зауваження. Значить будемо працювати над технікою. Тренер сказав, що я у своїй спробі в фіналі на 67 метрів вкрала у себе біля чотирьох метрів через те, що «пішла» з лівої ноги. Якби я довше на ній прокрутилася б, то могла далі метнути, молот би довше пройшов, витягнувся і дійсно міг далі полетіти. Якщо тренер каже, що запас є, то будемо працювати.