Київ – Белфаст. Ультрамарфонські здобутки українців

“Якщо хочеш побігати – пробіжи милю.

Якщо хочеш дізнатися інше життя – пробіжи марафон.

Якщо хочеш поговорити з Богом – пробіжи ультра”.

Напевно, це одне з найвідоміших висловлювань американського ультрамарафонця Діна Карназеса, який відомий багатьма ультрадосгненнями, серед яких  особливо відомими є 50 марафонів в 50 штатах за 50 днів та 560 км за 80 годин и 44 хвилини без сну. 

Однак, зараз не про нього. Серед українців є не менш відчайдушні бігуни і усі вони зовсім нещодавно змагалися в на початку липня на двох потужних стартах – Першому Київському Ультрамарафоні  та Чемпіонаті світу з 24-годинного бігу  у Белфасті, які обидва відбувалися з 1-го на 2-ге липня 2017 року.

Вже досвідчений ультрамарафонець Ігор Саханда, який на минулорічному чемпіонаті світу з бігу на 100 кілометрів став найкращими серед українців, здобув тут впевнену перемогу з часом 8:14:17.  Ігор поділився враженнями та перебіг подій по дистанції:

Тут я пробіг свій третій офіційний ультрамаратон на 100 км. Хоч і не з особистим рекордом, але вдалося стати першим.

Маючи деякий досвід ультрамаратонця, я взяв за основу минулорічний план своєї підготовки, дещо його підкоригувавши. Найбільше я зосереджувався на обсязі кілометражу, який становив на тиждень 90-110 км (минулорічний 120-140). А ось силовій та швидкісній роботі варто було б  більше виділити часу, хоча замінював їх змаганнями на різні дистанції.

По дистанції ми почали групою, а після 30-го км ми вже бігли удвох з Олексієм Кононеком, всі інші, хто відстав, а хто зійшов. На початку ми ще інколи перемовлялися, але з кожним подоланим кілометром ми впадали в дрімоту та економили сили.

Бігли рівненько у стабільному темпі по 4.45 – 5.00 і мені завжди хотілося додати швидкості, але не ризикував. На маратонському відрізку 42 км у нас вийшов час 3 год 26 хв, трішки поза графіком, планували 3:22:00. Я почувався свіженьким, тому сподівався другу частину дистанції пробігти швидше. Льоша поскаржився на дискомфорт в ікроніжному м’язі та незручні кросівки. Долаючи дистанцію 50 км він вирішив перевзутися в інші кросівки, тим самим ризикуючи втратити швидкість і триматися мене. Я йому побажав успіхів і при змозі підтягуватися до мене, оскільки я бігтиму в одному темпі.

Однак, з кожним колом я відстежував, як Кононеко все далі відстає від мене, і  розумів, що я вже переможець, тільки б добігти. Завдяки компресійному одягу, в якому біг, вчасному вживанню магнію та регідрону, я уникнув судом, які могли мене поламати. Вже традиційно за 500 метрів до фінішу я додав швидкості, щоб красиво фінішувати, і махаючи руками, перетнув смугу з результатом 8 год 14 хв 17 сек!

Призери Першого Київського Ультрамарафону:

            50 км

серед чоловіків :

1. Сергій Тимошенко (3:41:56)
2. Сергій Колода (3:53:46)
3. Костя Вєчканов (3:57:50)

серед жінок:

1. Марина Шаповалова (3:56:17)
2. Віра Оленєва (4:11:57)
3. Галина Терпяк (5:04:34).

100 км

серед чоловіків:

1. Ігор Саханда (8:14:17)
2. Олексій Кононенко (8:43:32)
3. Ігор Гоцуляк (9:04:25)

серед жінок:

1. Любов Сич (10:36:00)
2. Олеся Стояновська (10:45:42)
3. Тетяна Свірідова (11:35:09)

Поки в Києві бігали “сотку” в столиці Північної Ірландії, Белфасті, тими ж вихідними українці змагалися на Чемпіонаті світу з 24-годинного бігу. На цьому старті Україну представляла солідна группа спортсменів. Одеситка Олена Шевченка розповіла, як було там та проаналізувала власний виступ.

Для Олени  це був уже третій 24-годинний забіг і спортсменці було з цим порівняти:

Та я погано пробігла, насправді, засмучена. Вийшло всього лише 203 кілометри, а перемогли з результатом – 260.
В 2016 році мені вдалося подолати 200 кілометрів, а в 2015 – 204. Однак, на тих стартах я  бігла, та іноді переходила на ходьбу. Тут же я весь час бігла і всього 203… сподівалася на результат  біля 230 кілометрів.
Не можу зрозуміти в чому проблема… В тому то й справа, що все добре було на дистанції, я не зупинялася жодного разу, бігла 24 години. За фізичними і моральними відчуттями біглося добре! І погода сприяла:+ 15 вдень ,+ 9 вночі , як у нас в жовтні-листопаді.

Щодо самих змагань, то місцевість там неймовірно красива: змагалися в парку навколо озера, в якому плавали качки та лебеді. У нас було коло 1600 метрів, хоча покриття як на мене було не дуже – дрібні камінчики. А ще, в ночі було полярне сяйво – дуже гарно!

Як не дивно, але були деякі технічні неполадки – півдоби не працювало табло, яке показує номер, ім’я та прізвище і скільки кілометрів та кіл подолано. Щось сталося з технікою, усі комп’ютери зависли.
Щодо харчування, то саме спортивне харчування я не використовую. По дистанції споживала лише воду, банани, та іноді колу.

Загалом, мені  сподобалися змагання, але коли дізналася скільки кілометрів пробігла, стало дуже сумно, що я пішки швидше ходжу, аніж бігаю 🙂 Та далі все буде добре!

Призери Чемпіонату світу з 24-годинного бігу та результати українців (попередні):

Individual Men (unofficial)
1. Yoshihiko Ishikawa (JPN) 267.566
2. Johan Steene (SWE) 266.515
3. Sebastian Bialobrzeski (POL) 265.535