В останній день Чемпіонату Європи в приміщенні Олеся Повх подарувала нам довгоочікувану медаль в найкоротшому спринті – 7.10, особистий рекорд і срібна нагорода в скарбничку нашої збірної.
На загальнокомандних зборах Сергій Назарович Бубка сказав нам, що мандраж це нормально і якщо у вас його немає, то вже час завершувати. Я зробила висновок, що мені не просто рано завершувати, а мабуть ніколи не варто закінчувати. На цьому Чемпіонаті у мене з кожним стартом мандраж був все сильніше і сильніше. Я звичайно, з цим справляюся, але дуже і дуже складно це робити, коли розумієш, що ти добре готовий.
Останню добу я провела в шаленому мандражі, мене всю трусило. Але, коли я прийшла на розминку, я вже була налаштована по-бойовому, а коли стаєш в колодки, то взагалі все забуваєш, стаєш “зомбі”. Результатом я задоволена, пробігла по особистому рекорду. Але в принципі, готова бігти і краще. Думаю навіть на 7.05 готова. Шкода, що це останній старт в цьому сезоні.
Неймовірно задоволена, дійсно. Але, мабуть, у мене трохи зі стартом не склалося. Просто ще через фальстарт трохи затислась, почала тягнути кроки, треба було швидше. Але все одно, дякую Господу Богу, дякую тренеру, Костянтину Михайловичу, до якого я повернулася, дякую моїм рідним і близьким, мамі, друзям, усім, хто мене підтримував. Дякую, дякую, дякую. Дякую!
Щодо фальстарту я була впевнена, що це була не я, тому що я бачила, що Камбуджа швидше зреагувала. Ризикувати зовсім не хотілося сьогодні. Але біг склався. Ну трохи підтисла я в кінці, цим скористалися мої суперниці. Якщо чесно, очікувала від кожного, хто стояв на доріжці, швидких секунд. Хоча, якщо чесно, думала, що рівень результатів буде трохи нижчим. Дуже здивувала Єва Свобода.
Дуже рада! Розбавила вчорашні медалі нашої молоді сріблом, вони вчора так гарно виступили. Я собі думала, як би мені не вдарити обличчям в грязюку перед молодими моїми товаришами. Дуже добре виступає команда, мабуть це один з найуспішніших зимових чемпіонатів для нашої країни, думаю, що все буде добре і далі.
Нехай це не перемога на Чемпіонаті Європи, але це особистий рекорд і я цьому рада. Якщо порівнювати з медаллю 2011 року, то для мене це фактично те саме, хіба що суперниці інші і Марії Рємєнь не вистачає. Звичайно, я проводила паралель: тут друге місце, там було перше, але тут особистий рекорд. І я дуже рада, що є медаль.
