Після сьогоднішніх подій у фіналі чоловічих стрибків у довжину Сергій Никифоров як ніхто інший знає “вартість” одного сантиметру. А вартує він золота Чемпіонату Європи в приміщенні. Рівно стільки відділило Сергія, який посів третю сходинку європейської першості, від золота. 8.07, показані Сергієм у четвертій спробі, до останнього моменту давали сподівання на срібло, однак шоста спроба албанця Smajlaj Izmir (який встановив національний рекорд) виявилася на сантиметр кращою і відсунула Сергія до бронзи.
Тим не менш, Сергій у своїх коментарях зізнається, що не сприймає це як програне золото, а, навпаки, радіє здобутій бронзі. І не дивно, адже це перший серйозний здобуток спортсмена, а попереду ще багато планів.
Кваліфікація мене однозначно неймовірно порадувала, я був дуже щасливий. В той самий час я був занадто налаштований на фінал, занадто збуджений. Фінал був достатньо пізно ввечері, тому весь день треба було тримати себе в руках. Це дуже складно. І дійсно, для мене це було також певною роботою – дотягнути до фіналу.
Мушу визнати, що мені властива амбіційність, і за рахунок цього я часто «передавлюю», це мені трохи заважає. Амбіційність має бути присутньою, але вона повинна бути простішою, помірнішою. Це дуже важливо. Зараз наступає інший етап, де я повинен отримувати задоволення і далі продовжувати тренування, працювати, готуватися до Чемпіонату світу, там вже буде складніше. Попереду багато роботи, треба рухатися далі. Щоб розвиватися, треба трохи опуститися, і далі працювати.
Сьогодні я відчув, що на змаганнях все може статися, і карти можуть абсолютно по-різному розкластися. Зірки на небі швидко запалюються і швидко згасають. Але все ж вважаю, що сьогодні, хоча і хотів золото, я його не програв. Я виграв бронзу.
Цього сезону я виконав дуже великий об’єм роботи, заклав хорошу базу, але не так багато працював над технікою. Ми більше акцентуємо у своїй підготовці на літо. Стартував тут, бо хотів спробувати виступити на Чемпіонаті Європи, горів бажанням «засвітитися», тому що минулого року мені не вдалося стрибнути нормально. Було дуже прикро, коли стрибнув 8.18 з попутним вітром. Але це мене мотивувало працювати ще більше, і не тільки над своїми кондиціями, але й над своєю психікою.
Разом з тим, я дуже радий, що потрапив в призи. Я взагалі не очікував, що покажу такі результати в кваліфікації. Для мене це зараз шок, у мене, мабуть, зараз ейфорія, не можу пояснити свій стан. Зовсім незвично почуваю себе, все якось змінилось всередині. Мабуть, це схоже на той стан, коли я сказав, що буду в призах на Олімпіаді, я тоді сам не зовсім розумів, що кажу. Я тоді стрибнув на 7.90, був в шаленій ейфорії, для мене це був на той момент неймовірний результат. Але з Олімпіадою не склалося, вітер перевищив. Але нічого, будемо тепер готуватися на наступні Олімпійські Ігри.