Ось і настав момент, коли найграційніші Старого Світу зійшлися в боротьбі за найвищі нагороди та захмарні результати! В компанії з діючою Олімпійською чемпіонкою іспанкою Бейтіа Рут та діючою лідеркою сезону в світі литовкою Палшите Айрін засвітилася нова зірка дорослих жіночих стрибків у висоту. Юна українка Юлія Левченко – бронзова призерка Чемпіонату Європи в приміщенні-2017 з особистим рекордом в 1,94!
ЖА зустріла Юлю буквально за декілька хвилин після кола пошани в мікст-зоні.
Юля, ти вже усвідомила, що ти бронзова призерка дорослого Чемпіонату Європи?
Я навіть не усвідомила, що потрапила в фінал! Тренер мені сказала: виходь і стрибай по своїм відчуттям, стрибай в задоволення – все піде, десь так і вийшло! І мені щойно сказали, що це перша українська медаль у жіночій висоті на зимових чемпіонатах Європи, тому я взагалі поки не розумію, що це щойно сталося!
Звичайно, хотілося дійти до якоїсь вершини, здобути медаль, але в першу чергу хотілося дати своєрідний поштовх команді, адже ми маємо багато претендентів на медалі, хотілося їх підбадьорити і щоб нагороди вже посипалися на нас! Надіюся, що це у мене трохи вийшло!
Юля, ти маєш велику кількість нагород з юнацьких років, з виступів по молоді, і ось твоя перша нагорода з дорослого чемпіонату. Можеш порівняти відчуття тоді і зараз?
Я ще не зовсім розумію, що вона у мене є, тому я ще не можу це усвідомити! Я рада, що я зібралася, що показала свої якості! Було дуже багато претендентів, і якщо перше і друге місце були десь зрозумілі, то на третю позицію була велика конкуренція. І тут вже як хто проявить характер, як заспокоється, як налаштується. Я знаю, що у мене такі якості є. І коли я виходила в сектор, Ірина Григорівна мені сказала, щоб я зробила і показала мій максимум до якого ми готувалися, щоб не було такого, що і там не вийшло, і там не допрацювали, і результат ніякий. Зараз я можу сказати, що все було зроблено, все, що я могла, я виконала, і цим виступом можна пишатися в першу чергу для самої себе, така маленька перемога над змагальним процесом!
Після твоєї успішної, як потім виявилося, бронзової спроби, коли закінчилися емоції, ти побігла до загорожі і сіла спиною до неї, що це було?
Я хотіла заспокоїтися. Я взагалі хотіла обійняти тренера, але там між нами така прірва була, що я нічого кращого не вигадала як притиснутися до неї якомога ближче. Дійсно, вона моя найбільша підтримка, якби не вона можливо нічого б і не вийшло! Я скористалася цією підтримкою, бо на Олімпійських Іграх її поруч не було і мені її дуже не вистачало. Тож, я сіла, щоб заспокоїтися, бо були ще дівчата зі спробами і я повинна була думати про наступну висоту. В принципі, мені сподобалася моя спроба на 1,96, навіть більше ніж успішні спроби на початкових висотах, бо там я трохи ще була незібрана. В будь-якому випадку я рада, що була дійсно непогана спроба на 1,96, є над чим працювати!