Ранок другого дня для українських атлетів розпочався з 60-ти метрівки. Спочатку на чутливі белградські колодки вийшли жінки, де Україну представляли дві атлетки, Олеся Повх в другому забізі та Вікторія Кащєєва в третьому. І незважаючи на ранні години для спринтерів, Олеся показала чудові секунди – 7,24! Не давши суперницям бодай найменших шансів, Олеся принесла декілька корпусів своїй найближчій переслідувачці та впевнено крокує в півфінальний раунд змагань.
Прокинутися ще не встигла. Насправді, для мене ранній підйом – це взагалі стрес для організму в будь-який день, навіть якщо це вихідний день, я не можу. Але якось, коли розумієш, що це змагання, то нормально.
Єдине, що не дуже зручно – це те, що довго тримають в call room і там взагалі немає можливості ні пострибати, ні прискоритися. Тому виходить, що режим відпочинку дуже великий, до 30 хвилин. Я не звикла так, я звикла швиденько підготуватися і пробігти. Але тепер буду знати перед наступними забігами про цей нюанс. І добре, що завтра 2 кола ще, не так як у хлопців, все в один день.
Тут якась незрозуміла ситуація з колодками стартовими, тому тут важливо було спробувати не поспішати, «посидіти» спокійно на старті, спробувати колодки і затяжний старт і просто впевнено добігти до фінішу, і, звісно, виграти. Але мені здається у мене не вийшло не поспішати. Тому що, коли я вибігла я ще кілька секунд думала, а чи не вернуть нас назад. Такий старт у мене спрацьовує на автоматі.
Але в цілому чудовий результат, для 10 ранку нормально. А завтра основний день, вже основні змагання, сьогодні, можна сказати, була розминка.
Вікторія Кащєєва через об’єктивні причини не змогла показати свої секунди, пробігши 7,52, при SB на рівні 7,37!
Не знаю, чесно кажучи, в чому справа. Мабуть хвороба дається в знаки. Тому що я себе не дуже добре почуваю і зараз. Я сюди приїхала, у мене була в перший день температура, всю ніч спала під мокрою ковдрою. Можливо це вплинуло.
Але, ймовірно, ще й в доріжку не потрапила. На розминці було в принципі все непогано. Якщо потрапити в доріжку, то можна було б як мінімум показати свій результат. Сьогодні не вийшло навіть цього. Показала б свій результат, була б в півфіналі, можна було б навіть не думати про це. Я в принципі і розраховувала бути в півфіналі, а те, що зараз тут відбулося, я навіть не знаю що це.
Я мала бігти не гірше того, що я показувала. Покращувати, звичайно, хотілося,будь-який спортсмен до цього прагне і я це також планувала, але якось трохи хвороба завадила, сьогодні вранці не могла навіть нормально розмовляти. Але на це звертати увагу я не схильна, бо всі хворіють у піковій формі.
Щось не склалось. Я, чесно зізнатися, засмучена. Тут треба було потрапляти до півфіналу. І не надто сильний забіг був. Не знаю, буду зараз аналізувати, думати. Я здивована і засмучена. Я не очікувала, що не потраплю в півфінал.
Після прекрасної половини людства прийшла черга і сильної, на старт вийшли чоловіки. Українець Володимир Супрун стартував в першому забігу, який вийшов дуже рівний. Всі спринтери прийшли на фініш практично стіною, тому очікування результатів було дещо нервовим. Але очікування було того варте – 6,80 і третій час у Володимира та пряма путівка в півфінал!
Моїм завданням було потрапляти в наступне коло. Звичайно, хотілося кращий результат. Вчора і позавчора на розминці все дуже добро вдавалося, мене «несло», боявся не втратити цей стан. На даний момент не зовсім задоволений тим бігом, який вийшов. Старт не вдався, трохи боявся чутливої електроніки, боявся зробити фальстарт. Тому навіть трохи запізнився зі стартом, було видно.
Але радує той факт, що пройшов до півфіналу. Сподіваюсь, у півфіналі пробіжу по особистому результату і буду боротися за участь у фіналі.
Помост мені сподобався, я вдруге в житті біжу по помосту. Перший раз я пробіг по особистому рекорду, сподівався, і зараз буде. Але розраховую на півфінал, показати хороший результат там.
Думаю, важливу роль тут гратиме внутрішній стан, потрібно налаштуватися, бути спокійним і не ставити себе нижче суперників, хоча і є суперники сильніше за мене. Але, все одно, це спорт і потрібно розуміти, що вчора вони добре бігли, а сьогодні не дуже, а ти навпаки сьогодні можеш показати досить хороший результат. Тому вважаю, це запорука успіху – вірити в себе.